"Беркут" розгромив Будинок письменників

— Хлопці, це Будинок письменників, а не штаб-квартира терористів. Тут тільки дівчата і поранені! — кричить 48-річний письменник Борис Гуменюк до "беркутівців". 1 грудня близько 17.00 до Спілки письменників забігли майже 50 мітингувальників. Вони ховалися від загонів "Беркуту", які розганяли натовп від Адміністрації президента на столичній вул. Банковій.

— До нас забігли півсотні переляканих дівчат і хлопців. Двоє поранених, кілька медпрацівників, пара журналістів із Грузії. Щоб "Беркут" не зайшов усередину, ми вирішили забарикадувати двері: взяв у вахтера швабру, вішалку. Шаликами зав'язували двері, повимикали світло і старалися не шуміти, — згадує Борис Гуменюк.

"Беркутівці" зайшли з двору. Розбили три вікна і потрапили до актової зали спілки.

— Побіг їм назустріч, показуючи письменницьке та журналістське посвідчення, на що отримав удар навідмаш у живіт і по обличчю. Я дядько бородатий — кийок ковзнув по щетині. А від удару в живіт перехопило подих, досі болить. У тамбурі шестеро-восьмеро хлопців тримали двері — їх почали гамселити і потягли за собою, прихопивши вахтера.

Коли в понеділок о десятій ранку зайшов до спілки, був вражений. Все прибрано і вимито. Фактично вона прикривала дії "Беркуту". У мене було враження, що Баранов (голова Спілки письменників. — "ГПУ") зустрічатиме тут "Беркут" із хлібом-сіллю. Тоді я кинув членський квиток і пішов звідти.

Бориса Гуменюка знають за романом "Лук'янівка". Головний герой несправедливо відбуває покарання у Лук'янівській в'язниці.

— Письменник у такі часи мусить бути не на сцені, а між людей, — видавець 46-річний Дмитро Капранов 4 грудня іде з мітингувальниками повз київську консерваторію. Курткою чіпляється за колючий дріт, яким обнесли майдан. — Бо він не вигадує, а тільки приймає. Шевченко не вигадав свій "Кобзар", а почув його.

Ми сьогодні на Майдані збираємо той живий матеріал для роману, що придумали два роки тому. Ми дійшли висновку, що Україна була незалежною завжди, бо протягом століть люди готові були здохнути для того, щоб жити власним розумом у власній країні.

1 грудня брати Капранови замість плакатів узяли на страйк лопати, які називають "залізними аргументами". Приклеїли на них написи "Не скигли".

×