"Креденс" – це фільм не про галичан, а про те, як погано москалі асимілюються в Україні", – каже про свою нову картину київський режисер Валентин Васянович. Стрічка про родину львівського віолончеліста Ореста вийшла у прокат 23 січня.
Про враження від неї розповідає засновник сайта вигаданих новин UaReview Роман Голубовський, 30 років
Креденс або буфет для посуду – сімейна реліквія, військовий трофей діда. Він цінний для тещі, але не важить стільки для головного героя Ореста і його дружини. Попри повну свою непотрібність, креденс – здоровенний, займає половину їхньої хати, не вписується в інтер"єр. Його совають, випадково б"ються об нього, однак викинути не можуть, бо ж це "подарок".
Найбільше розсмішив епізод, коли Орест приходить на день народження до тещі. Абсолютно всі гості в кімнаті прикидаються, аби лиш мама була щаслива – воно і комічно, і життєво. Є люди, з якими легше вдавано погоджуватись, ніж пояснити, чому вони не праві. Ну, як переконати тещу, що старий німецький креденс нікому вже не потрібен? Або як їй розтлумачити, що Орест може не захотіти зайнятися сексом із сестрою своєї дружини? (теща змушує героя зачати дитину також другій своїй дочці. – "Країна"). Тому всі вдають, що світ саме такий, яким вона його придумала, й нібито радіють і розважаються. Особливо комічно танцює Орест.
Головний герой – майже ідеальний інтелігентний українець. Намагається жити чесно і справедливо. Однак так виходить не завжди. Варіація теми "нє ми такіє, жизнь такая", але не у стилі російського бойовика, а нашої реальності. Герой не бере зброї, а намагається культурно їй противитись. Хоча, не дуже вдається.
Найголовніший у стрічці фейк (неправда, ляп. – "Країна") – те, що віолончеліст заробляє більше за автомеханіка. На жаль, у нас робота музикантів на державній службі оплачується не щедро.
Певні риси персонажів перебільшені – це може і неправдиво, однак дозволяє показати те, що хоче режисер. Негативний герой – багатий батько однокласника сина Ореста. Напиваючись, він приходить на батьківські збори у школу, б"є Ореста за "провину" його сина. Потім нагло зносить будівлю музичної школи, незважаючи на людей всередині. Це – анекдотичний образ багатія 1990-х. Сьогодні таких не існує.
1 
70
Коментарі