— Україна проситиме ООН та ЄС залучити миротворчу місію для врегулювання українсько-російського конфлікту на Донбасі. Однак росіян з-поміж миротворців не буде й не може бути, бо Росія є стороною цього конфлікту, — заявив президент Петро Порошенко, 49 років, на засіданні Ради національної безпеки й оборони України 18 лютого. — Ми обговорюємо питання про запрошення в Україну миротворчої місії ООН. Найкращим для нас форматом є поліцейська місія Євросоюзу з мандатом ООН. Ми розпочинаємо офіційну роботу: звернення до наших партнерів, консультації, які зможуть забезпечити мир.
Миротворці мали б перебувати на лінії зіткнення з бойовиками та на ділянці українського кордону з Росією, яка зараз під контролем бойовиків із самопроголошених ДНР і ЛНР. Їхні ватажки виступають проти цієї ініціативи Києва.
— Якщо нам і потрібні миротворці, то це миротворці Російської Федерації, — заявив представник донецьких бойовиків Андрій Пургін.
Москва теж не хоче бачити на Донбасі міжнародні миротворчих сил.
— Згідно з домовленостями в Мінську, у ДНР і ЛНР будуть створювати свої міліції. Спостереження за районом роз'єднання проводитиме ОБСЄ. Якщо тут висуваються якісь інші схеми, то виникає запитання про те, чи збираються виконувати домовленості, — заявив 19 лютого 63-річний Віталій Чуркін, постійний представник Росії при ООН.
— Щоб досягти виконання мінських угод, нам потрібен миротворчий контингент, — сказав того ж дня міністр закордонних справ України Павло Клімкін, 47 років. — Хочу наголосити, що російські представники — як представники країни-агресора — в цій місії не повинні брати участі.
Однак рішення про введення "блакитних касок" в Україну Москва може заблокувати, наклавши на нього вето в Раді безпеки ООН. До неї входять представники п'ятьох постійних країн-членів — Великої Британії, Китаю, Росії, США та Франції. А також — десятьох, яких від різних континентів обирає на два роки Генеральна асамблея ООН. До неї належать усі 193 країни — члени Об'єднаних націй. Для ухвалення рішень Радбезу потрібно дев'ять голосів, включаючи всіх п'ятьох його постійних членів.
— У Києва все ж є спосіб, як домогтися в ООН розгортання миротворчої місії на Донбасі, — каже військовий експерт Микола Сунгуровський, 64 роки. — Є резолюція №377 Генеральної асамблеї ООН "Єдність на користь світу" від 1950 року. Згідно з цим документом, Генасамблея має право сама приймати рішення, якщо дії Радбезу заблоковані котроюсь із його країн-учасниць. Щоб Радбез із цим проханням звернувся до Генеральної асамблеї, потрібно сім голосів.
Українська сторона має ініціювати позачергову сесію Генасамблеї. А на ній поставити питання про визнання Росії стороною конфлікту на Донбасі. В такому разі, Москва втрачає право голосу в Раді безпеки ООН. Після цього можна буде вирішувати питання про введення миротворчих сил на територію України з гарантією, що російських миротворців тут не буде. Інакше Москва просто введе свої сили, доб'ється певного сектора відповідальності в зоні конфлікту — і матимемо українське Придністров'я.
Миротворчу місію ООН зазвичай вводять, щоб позначити лінію розмежування сторін конфлікту. В останніх домовленостях в Мінську таке розмежування не зазначено. Передбачено лише відведення важкого озброєння. Тобто танки й війська можуть лишатися на місці. Хіба це перемир'я? Мало б бути, як записано у перших мінських домовленостях, торік 5 вересня: є лінія розмежування, буферна зона, за яку відходять війська. Цю буферну зону займають миротворці й беруть її під контроль. Інакше не буває. Якщо на Донбас увійдуть миротворчі війська, Захід все одно вимагатиме, щоб ця буферна зона існувала. Адже для кожної країни, яка надає своїх військових-миротворців, найпершим стоїть питання їхньої безпеки. Інакше не дадуть жодного солдата.
Є ще одне "але". Сили ООН зможуть контролювати перемир'я, якщо його дотримуватимуться обидві сторони конфлікту. Україна в такому форматі зацікавлена. Бойовики, які діють за вказівками Кремля, — ні.
6 місяців щонайменше знадобиться на розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі, каже професор Володимир Василенко, 78 років. Він був представником України в Раді ООН з прав людини у 2006–2010 роках.
— Як свідчить практика ООН, це займає кілька місяців, — пояснює в коментарі виданню "Цензор.нет" 23 лютого. — Приблизно півроку піде на розгортання такої місії. Процес консультацій уже розпочався. Вони повинні відбутися між членами Ради безпеки, і вони мають досягти згоди про мандат місії. Це дуже копітка робота, дуже складна. Не тільки тому, що коли Росія братиме в цьому участь, справа взагалі може зайти в глухий кут. Коли Рада безпеки ООН ухвалить рішення про мандат місії, необхідно буде забезпечити її фінансування. Це питання вирішується в п'ятому комітеті Генеральної асамблеї ООН. Якийсь час піде на складання резолюції, причому вона може бути заблокована або фінансування місії істотно знизять. Бо Росія може впливати на членів комітету. Після рішення про обсяг фінансування питання має розглядатися на Генеральній асамблеї ООН, яка приймає остаточне рішення про мандат, бюджет, склад місії. Потім секретаріат ООН укладає угоди з державами, представники яких братимуть участь у місії. Лише після цього місія може бути розгорнута.
Введення миротворців підтримали Польща та Латвія
— Ми підтримуємо реалізацію Мінських домовленостей, але завжди будемо нагадувати Франції і Німеччині, що вони взяли на себе особливу відповідальність, — каже президент Польщі Броніслав Коморовський, 62 роки, під час зустрічі з Петром Порошенком 22 лютого. — Виконання запиту української сторони про миротворчий контингент супроводжуватимуть деякі труднощі. Однак Україна як держава, на яку напали, має повне право звертатися в ООН по таку підтримку. Польща таке бажання вітає.
Того ж дня на зустрічі з президентом України на підтримку рішення про миротворчий контингент на Донбасі висловилася прем'єр-міністр Латвії Лаймдота Страуюма, 63 роки. Наголосила, що найближчим часом Порошенко планує звернутися до керівництва Великої Британії та Франції, щоб підтримали ідею введення миротворців на Донбас.
8 
35413
Коментарі