Юрій Шаповал, 59 років, історик:
— Коли говоримо про масштаби цього насильства і коли деякі польські дослідники стверджують, що тут однозначно провина українських націоналістів, на це можна твердо і впевнено сказати: це не так. Існували ліквідаційні загони Армії Крайової, які робили з українським населенням те саме, що УПА робила з поляками, — вони нищили старих, жінок, дітей. Усе це зафіксовано в документах. Тому розмови про однобічне насильство з боку українців є недоречними. За масштабами поляки, очевидно, втратили більше, але насильство було обопільне. Рахунок з обох сторін — на десятки тисяч людей.
Іван Патриляк, 36 років, історик:
— Із посиленням економічного і політичного впливу Німеччини в Європі відбуваються складні процеси. Що не рік Берлін дедалі відвертіше знімає з себе відчуття провини за злочини нацизму. В перспективі це може привести до того, що Німеччина поставить питання про перегляд кордонів із Польщею. Очевидно, поляки, остерігаючись цього, резервують собі місце на Сході. Грубо кажучи, якщо вони переконають світ у тому, що українці вчинили їм геноцид на сучасних західноукраїнських землях, це означатиме, що ці землі неправомірно належать Україні, бо поляків звідти насильно витіснили. Це можуть бути геополітичні розрахунки на десятки років уперед.
Друга причина — внутрішньополітична. Активними є певні кола, що мають підтримку з боку так званих "кресов'яків" — вихідців із колишньої Східної Польщі, яка після війни відійшла до України та Білорусі. Їх фінансово підтримують, зокрема з Росії. Москва зацікавлена, щоб відносини між Україною та Польщею не налагоджувалися.
Леонід Підчибій, 46 років, правозахисник:
— Резолюція сенату вкладається в одну канву з іншими звинуваченнями проти українців. Нещодавно в США знайшли ще одного нашого земляка, який буцімто був причетний до злочинів у нацистських концтаборах. Перед тим була справа Івана Дем'янюка.
Відповідь на такий наплив негативу має бути не лише на рівні інтелектуалів та ЗМІ, а й держави. Треба з'ясовувати, хто інспірує звинувачення проти українців, скільки грошей на це надають. Вдаватися до відповідних демаршів, нот протесту. Але наша влада не зреагувала на жоден антиукраїнський випад. Більшість політичних сил в Україні теж. Така реакція означає, що справи з патріотизмом у нас погані. І з українською державністю — теж.
Заяви ухвалили дві обласні ради й одна партія
На заяву сенату відреагували партія "Свобода" та Івано-Франківська і Львівська обласні ради, де ця політсила має значне представництво.
"Ця резолюція не сприяє добросусідським відносинам України та Польщі, — йдеться в документі від "Свободи". — На жаль, більшість представників сенату, ухвалюючи таку заяву, фактично осквернили пам'ять загиблих і поляків, і українців, маючи на меті отримання сумнівного політичного капіталу. Текст заяви містить явні ознаки ксенофобії та шовінізму щодо українців. Дії польських політиків формують негативний імідж України у світі, завдають шкоди євроінтеграційним прагненням українців".
Обласні ради склали спільну заяву:
"Польську сторону закликаємо перейти від взаємних обвинувачень до конструктивного діалогу й акцентувати увагу на відзначенні дат і подій, коли українці й поляки допомагали одне одному під час захисту спільних інтересів", — сказано в ній.
4 
1
Коментарі
1