17 жовтня в Мілані на саміті "Азія-Європа" президент України 49-річний Петро Порошенко мав три зустрічі з російським колегою Володимиром Путіним, 62 роки. Спочатку поговорили в широкому колі європейських лідерів. Далі — разом із канцлером Німеччини Ангелою Меркель та французьким президентом Франсуа Олландом. Третім етапом стала особиста зустріч президентів України й Росії.
За круглим столом з європейськими лідерами Путін єдиний сидів у навушниках. Одягнув їх, щоб слухати переклад. Решта політиків між собою вільно спілкуються англійською мовою.
Напередодні, 16 жовтня, мала відбутися зустріч Путіна й Меркель, однак російський лідер запізнився майже на 2 год. Канцлер не стала його чекати, тож поговорити їм удалося тільки вночі у п'ятницю. Напередодні у Сербії господар Кремля звинуватив США у ворожості до Росії, а європейців — у спробах її шантажувати. Пообіцяв знизити обсяги постачання газу в ЄС у разі несанкціонованого відбору палива Україною. Меркель сказала, що Москва не виконує мінських домовленостей.
Після зустрічі 17 жовтня Порошенко, не розкриваючи подробиць, сказав про певний прогрес у газовому питанні. Що сторони домовилися зробити все можливе для виконання 12 пунктів мінського меморандуму. І що вибори на Донбасі мають пройти за українським законодавством. Зокрема, згідно із законом про спеціальний статус частини територій, який президент недавно підписав. Має бути збільшена кількість німецьких і французьких безпілотників у небі над Донеччиною й Луганщиною — щоб встановити, хто порушує режим припинення вогню.
Пізніше голова Газпрому Олексій Міллер повідомив: на переговорах встановили ціну на газ для України — $385 за кубометр. До кінця року Київ має сплатити $3,1 млрд боргу, й надалі купуватиме газ за щомісячною передоплатою.
— Я поки що не бачу ніякого прориву, — заявила за результатами перемовин Ангела Меркель. — Ми продовжимо спілкуватися. Є прогрес у деяких деталях. Але основне питання — досі триває порушення територіальної цілісності України.
Британський прем'єр-міністр Девід Камерон наголосив: якщо Москва справді підтримує ідею неподільної України й не хоче заморожувати конфлікт, то має відвести свої війська з Донбасу:
— Якщо цього не відбудеться, Європейський Союз і Велика Британія збережуть санкції проти Росії.
— Переговори в Мілані дозволили політичним лідерам обмінятися думками з різних питань, — каже політолог 74-річний Леонід Тупчієнко. — Зокрема, з екологічних, щодо протистояння хворобам тощо. У нас були завищені надії, що там мали щось вирішити.
З боку України була своєрідна психологічна атака: люди добрі, Європо, ви не забули, що ми є і ви маєте зобов'язання перед нами? Путін отримав нагоду представити себе людиною, яка нічого поганого не зробила, але зробить, "якщо з нами не рахуватимуться".
Головний висновок цієї зустрічі — санкції проти Росії не скасовують, хоч і не посилюють. До України у світі, а особливо в Європі, дослухаються, визнають як самостійний суб'єкт. Це добре.
До негативних висновків відніс би те, що наша провладна еліта підтримує ілюзію "ми все правильно робимо, щось уже вдалося, чимось допоможе Європа, а ви нас тут не підтримуєте". І народ потроху починає й сам так думати. Нічого подібного. Треба розраховувати лише на самих себе.
Виходить, українців надто обнадіяли, що в Мілані можуть домовитися про врегулювання конфлікту на Донбасі?
— Домовитися — це підписати. У Мілані не було можливості підписати якісь угоди. Формат зустрічі — не той. Однак кожне таке обговорення — крок для України у правильному напрямі.
Яким чином Порошенко й Путін можуть домовитися не про перемир'я, яке не діє, а про закінчення війни?
— Є три формати. Перший — українсько-російський договір 1997 року. Там розписано, хто і за що відповідає. Але в його рамках не відбулося жодної зустрічі двох президентів.
Є другий формат — Будапештський меморандум, де Росія, США і Велика Британія гарантували територіальну цілісність України. Жодної зустрічі між лідерами чотирьох країн не було.
Третій формат — де Україна і Росія є членами міжнародних організацій. Були засідання ООН, але без нічого конкретного.
4 
35413
Коментарі
1