— Колись фермер був пан і господар, а зараз — зуби на полку. За останні два роки все подорожчало — пальне, міндобрива. Колись комплекс усе село тримав. Електрику проводили, дороги ремонтували. Всі свята оплачували. А зараз немає коштів, — каже бухгалтер 27-річна Валентина Воротнікова із села Количівка з-під Чернігова.
4 жовтня вона приїхала на всеукраїнський страйк аграріїв "Повернемо гроші селу — нагодуємо країну" до Верховної Ради. Вони вимагають повернути систему оподаткування аграрного сектора, що діяла до 1 січня 2015 року, та продовжити мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.
О 9:00 люди збираються в Маріїнському парку. Ближче до будівлі парламенту встановлюють намети Аграрної партії. Парк оточений поліцейськими й строковиками з Нацгвардії. Вздовж огорожі припарковані їхні автобуси, два камуфльовані автозаки й пожежна машина. Алеї патрулюють із собаками.
На площі перед будівлею Верховної Ради встановили сцену.
— За останні п'ять років ціни в доларах падають на всі зернові, технічні культури. Ледве кінці з кінцями зводимо, — говорить фермер 61-річний Василь Федорів із Вінниччини. Від області приїхали близько тисячі страйкарів.
Із колонок лунає пісня "На лінії вогню" гурту "Океан Ельзи". Люди тримають у руках плакати "Душать аграріїв — задихається вся країна", "Продаж землі — шлях до голодомору", "Село — хребет України. Не перебий його".
О 9:45 збираються до 3 тис. людей.
— Село врятує себе саме. Але якщо до нього не пхатимуть руки злочинці й мародери, — каже Олексій Михайлович із міста Олександрія на Кіровоградщині. З товаришами п'є каву. — От зараз у мене йде уборка буряків. Їдуть трактори в поле, а їх мєнти перепиняють: це — спецтехніка, де дозвіл на проїзд загальною дорогою? Тобто 20 років, що я працюю, це не було проблемою, а зараз стало. А найсмішніше: я — єдиний, хто ту дорогу щороку ремонтує. Чи не мародери?
Із тюків соломи викладають цифри "3851–1" (аграрії просять депутатів ухвалити законопроект за цим номером. Щоб, як це було до 1 січня 2015 року, сільгоспвиробникам повертали частину сплачених податків на спецрахунки для розвитку господарства. — ГПУ).
О 10:00 на сцену виходить голова Аграрної партії 44-річний Віталій Скоцик:
— Ми вже восьмий раз із минулого року під стінами Верховної Ради. Сьогодні у всіх регіонах аграрії вийшли на загальнонаціональний страйк. Доля України — в руках, що пахнуть хлібом. Аграрії мають об'єднатися і взяти відповідальність за село, район, область, країну.
Не можна змінювати систему оподаткування, яка успішно працювала з 1998 року. Але нас не чують. Спочатку ми втратили фіксований сільськогосподарський податок. Його платили з гектара землі в обробітку. І нехай він зріс із 6 гривень до майже 240, ці гроші йшли у місцеву громаду.
Попередня система оподаткування давала можливість створювати підприємства. А спеціальний режим ПДВ стимулював переробку. Ці 20 відсотків накопичувалися на балансах переробних підприємств. Усе змінилося за останні два роки. Людям урешті-решт не буде що їсти. Цього року, за оцінкою Організації Об'єднаних Націй, півтора мільйона українців переходять із межі бідності в межу голоду, — каже лідер Аграрної партії.
Чоловіки вивозять на сцену два магазинні візки з продуктами. В них — пачки борошна, цукру, сметани, сиру, молока, кефіру, гречки, пляшка олії, хліб і лоток яєць. У другому — наполовину менше тих самих продуктів.
— У кошику завтрашнього дня кефір коштуватиме 21 гривню. Кілограм м'яса — 150–160 гривень. І я його в цьому кошику вже і знайти не можу. Тому що людина з пенсією 1400 гривень, заплативши 600–700 гривень комунальних платежів, не може купити м'яса, молока, сиру, — продовжує Віталій Скоцик. — Так було в історії не раз. Спочатку народ зубожів, а потім говорили: люди, у вас є земля — продайте.
Якщо Верховна Рада проголосує за зняття мораторію на продаж сільськогосподарських угідь, народ утратить найголовнішу цінність. Ми не можемо допустити цього.
На сцену до слова виходять представники різних областей.
— Кожна європейська країна дає полегшення своєму селу — щоб забезпечувати продовольчу безпеку. А в нас із села тільки витягують, — каже директор фірми "Перлина Поділля" 33-річний Сергій Іващук із селища Білогір'я на Хмельниччині. — Нові податки за рік вимили з аграрного сектора 20 мільярдів гривень. Наші 200 одиниць техніки готові вирушити на Київ. Зараз стоять на межі Хмельницької та Вінницької областей.
— Раніше частину податку повертали. Ми мали гроші на нову техніку, ремонт, розвиток господарства. Нинішня система оподаткування провокує ріст цін на сільгосппродукцію, — каже фермер 55-річний Василь Мовчанець із села Дядьковичі на Рівненщині. Обробляє 50 га землі. — Все просто: що вищі податки для агровиробників, то дорожчі продукти в магазинах. Це не лише хліб, а все — крупи, молоко, овочі, м'ясо. Не кожен може купити їх зараз. Далі ціна ще зросте. Та й платити такі податки зможе не кожен. Підприємства банкрутуватимуть. А це вже ріст безробіття. То хто виграє від того, що аграріям скасували спецоподаткування?
Об 11:00 учасники акції ухвалюють резолюцію. Головні вимоги:
— Ухвалити законопроект 3851–1 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість, у тому числі сільгоспвиробників" до кінця 2016-го.
— Повернути систему оподаткування аграрного сектора, що діяла до 1 січня 2015 року, як найбільш придатну для стимулювання аграрного виробництва в умовах браку інвестиційних коштів і високої інфляції.
— Продовжити мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення до того часу, доки не буде розроблено всього комплексу законодавчих актів, необхідних для завершення земельної реформи.
Віталій Скоцик іде у Верховну Раду, щоб вручити резолюцію її керівництву. Повертається за 15 хв.
— Уперше за вісім страйків голова Верховної Ради Андрій Парубій зреагував достатньо швидко, — розповідає голова Аграрної партії. — Він повністю розділяє нашу позицію. Відбудеться засідання з керівниками фракцій і головою бюджетного комітету. Протягом місяця в Раді доопрацюють і внесуть законопроект, що продовжить мораторій на продаж землі. Законопроект 3851–1 розглянуть, можливо, на цьому тижні.
Останнім на сцену виходить бандурист 46-річний Тарас Компаниченко. Співає "Йде січове військо".
— А ви, хлопці, звідки? Тульчинські є? — питає в нацгвардійців 50-річний Юрій Кішик, фермер із села Тарасівка Тульчинського району на Вінниччині.
Ті щось стиха відповідають, усміхаються. Юрій Дмитрович прощається з товаришами:
— Зараз — посівна, і я не дуже хотів відриватися та їхати до Києва. Але мусив. Хочу працювати, платити податки й не переживати, як завтра день почнеться. І як мені з цього скрутного становища вийти.
"Головне наше багатство зосередиться в руках олігархів"
— Наша мета — добитися продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель, — розповідає голова осередку Аграрної партії у Вінницькій області 37-річний Сергій Гуцол.
Уздовж траси Львів—Знам'янка неподалік селища Літин представники сільськогосподарських підприємств із шести районів області збираються на всеукраїнський страйк аграріїв 4 жовтня.
— Люди не мають грошей, аби купувати землю. Тому головне наше багатство зосередиться в руках олігархів, — каже Сергій Гуцол.
Починається дощ, але люди не розходяться.
— Сільське господарство — це не торгівля, де зранку виклав товар на полицях, а ввечері вже рахуєш гроші, — ділиться 51-річний Леонід Майданюк, директор ТОВ "Прилуцьке" із села Нова Прилука Липовецького району. — Тут треба рік вкладати, і тільки тоді маєш результат. Якщо не повернуть нормальні податки, більшість фермерів не виживуть.
Олександр ГАНДЗІЙ
Хліб подорожчає на чотири гривні, масло — на десять-п'ятнадцять
— Влада хоче дозволити продаж землі, але робить це приховано. Так діють тільки злодії, — каже в гучномовець 53-річний Віктор Галич, голова асоціації фермерів і приватних землевласників Полтавщини.
4 жовтня об 11:00 стоїть на узбіччі траси Київ — Харків у селі Поділ Великобагачанського району. Майже 200 фермерів вийшли на мітинг проти продажу землі та збільшення податкового тиску. Вздовж траси виставляють вісім тракторів і п'ять вантажівок. Чіпляють на двері техніки прапори України й Аграрної партії.
— Коли в країні — війна, рейдерство, тотальна корупція і населення в злиднях, про який ринок землі може бути мова? — продовжує Віктор Анатолійович. — Сам Порошенко не продає свою цукеркову імперію, бо криза. Олігархи хочуть купити за копійки в селян землю, а потім продати її іноземцям.
Фермери приносять на узбіччя три гарбузи — для президента Петра Порошенка, прем'єр-міністра Володимира Гройсмана й міністра агрополітики Тараса Кутового. На найбільшому чорним маркером пишуть "Порошенку від землі".
— Якщо фермери платитимуть на 20 відсотків більше податків, то ціни на продукти зростуть наполовину, — каже 56-річний Віктор Скочко, голова полтавського осередку Аграрної партії. — Хліб подорожчає на чотири гривні, масло — на 10–15, а кілограм м'яса — на всі 40. Полтавські фермери вирізають поголів'я корів, аби менше платити податків. Йде планомірне знищення села. Ми вважаємо це геноцидом українського селянина.
Після закінчення страйку фермери забирають техніку. Гарбузи обіцяють відправити в столицю.
Денис СКРИЛЬ
5 
35413
Коментарі