У 1990-х під приміщенням Житомирської облдержадміністрації часто відбувалися бурхливі мітинги. Комунальники, яким не виплачували зарплату з міського бюджету, ходили шукати правди під стіни обласної влади. Якось численний мітинг закінчився легким штурмом державної установи. Зламали масивні вхідні двері. Пікетувальники дісталися зали засідань. Ігор Рафальський узяв слово і перевів конфлікт у конструктивне обговорення.
За кілька днів учителі, які не могли отримати надбавку до зарплати, із гамором зайшли через відремонтовані двері облради. І знову до розгніваного народу вийшов Ігор Рафальський. Його зважене слово завжди мало вплив.
— Ми говорили однією мовою. Влада розуміла, чого хотіли вчителі. А вони хотіли, щоби почули їхню проблему, яка створилася навколо 57-ї статті, — згадує Ігор Олексійович, тепер — голова Обухівської райдержадміністрації. — Освітяни — це еліта суспільства, інтелігенція з розвиненою духовною складовою. І коли ми спільно з учителями все проаналізували, була розроблена концепція дій. Частинками, за кілька місяців, але заборгованість людям повернули. Чому людина йде на акцію протесту? Тому що інші форми вже не діють. Здебільшого такі ситуації створюють самі чиновники легковажним ставленням до своїх слів.
Що вам допомагає впливати на людей?
— По-перше, їх потрібно поважати. Якщо влада заради влади, то люди будуть озлоблені. Влада має бути для людей. Про це президент казав іще у передвиборній програмі. І такий край, як Обухівський, теж має бути для людей. Сьогодні головне завдання — повернути жителям гордість за свій уславлений район. В інших місцях проблем не менше, але залишатися дотаційним регіоном за такого економічного, соціального, культурного і людського потенціалу — це неправильно.
Що ви відчували, коли отримали запрошення очолити найзначніший район у країні?
— Хочу подякувати президентові за високу довіру. Був великий захід у палаці "Україна" з нагоди відзначення його перших 100 днів на посаді. Там я зрозумів, чому президент прийняв рішення про моє призначення: у найскладніші райони направляють людей зі значним стажем і рівнем відповідальності.
Ми готові зірватися з місця і вирішувати проблеми, що нагромаджувалася в державі роками
Які завдання маєте вирішувати насамперед?
— Стан справ у районі занадто складний. Подекуди — критичний, усе занедбано. Але переважна більшість людей хочуть відродити свій край і не допустити його нищення. Усі соціальні верстви кажуть, що вже втомилися від того життя, яке було раніше. Зараз у нас є резерв, потенціал, бачення і стратегія у промисловості. Програма соціального розвитку потребує корекції, але й це зробимо. Враховуючи всю складність поєднання інтересів місцевих еліт, залучивши центральні ресурси, ми зможемо досягти найвищих результатів найближчим часом. Моя команда готова виконати завдання високого рівня складності.
Ви створювали нову команду чи покладаєтеся на кадри попередників?
— Управлінці-професіонали завжди будуть затребувані. Хоча були й такі, що просто пересиджували тут. Зараз ми налагоджуємо роботу. Я не кажу про повну політизацію влади. У ній мають бути представники всіх партій. Але якщо людина представляє партію, яка має більшість у владі, вона повинна з почуттям подвоєної відповідальності виконувати свої обов"язки. Житомиряни у палаці "Україна" під час урочистостей до 100 днів жартували: "На кого ж ви нас полишили?" Що тут скажеш... Відпрацюєте з моє — і коли отримаєте завдання, будете виконувати його у визначеному місці й у визначений час. Ми ж чиновники, куди призначать, там і будемо працювати. Як на мене, відбулося енергетичне наповнення моїх колег, яких доля вповноважила наводити лад на відповідальних місцях. Ми готові зірватися з місця і вирішувати проблеми, що нагромаджувалися в державі роками. Сьогодні можна лише згадувати, в яких складних умовах ми жили у другій половині 1990-х. Як сходинка за сходинкою відбувався процес стабілізації. Як наші люди за кордоном соромилися зізнатися, що вони з України. Можливо, потрібно було пережити й такі часи.
Як про вас піклується держава? Ви отримали житло на новому місці?
— Скажу відверто: це питання ще буде розглядатися. Якщо керівник працює, то він має перебувати на місці. Зараз я тимчасово в Києві. З часом переберуся в Обухів або винайму квартиру, щоб жити з родиною. Але зараз, можливо, й краще, що я сам, — маю більше часу для роботи. З ранку до ночі треба вникати в коло питань, бо їх дуже багато.
Яких результатів уже добилися?
— Тенденції у промисловості покращилися. Щодо погашення заборгованості теж є результат. І тут варто відзначити спільні зусилля виконавчої влади і правоохоронних органів. На керівників, які їздять дорогими автомобілями, а своїм робітникам не платять зарплат, передали матеріали до районної прокуратури. Так само розбираємося і керівниками фармацевтичних мереж. Виявляється, у них теж є заборгованість із зарплати. Поступово вирішуються проблеми екології, води, інших ресурсів. У земельних питаннях тривалий час була складна ситуація, але прокуратура проявила гарний професійний підхід. Було багато опротестувань, на основі яких землі повернулися у власність держави.
Вісім років працював заступником губернатора
Ігор Рафальський починав трудовий шлях на Житомирщині, з рядового викладача суспільствознавства у середньому профтехучилищі. Згодом — аспірантура в Лінгвістичному університеті, захист дисертації. Після отримання наукового ступеня його призначили в обласну держадміністрацію консультантом зі зв"язків із політичними партіями і громадськими організаціями. Цим ж питаннями опікувався й у складі виконкому обласної ради Житомирщини. З 1997-го по 2005 рік працював заступником голови Житомирської ОДА. Вирішував питання у гуманітарній, соціальній сферах, проблеми політико-правових відносин.
2 
35413
Коментарі
1