Недавно Міністерство охорони здоров"я видало наказ "Про заходи щодо організації ВІЛ/СНІД профілактики та замісної підтримуючої терапії для споживачів ін"єкційних наркотиків". Замісна терапія — свого роду медична допомога людям, що вживають опіумні наркотики через голку. Їх пропонують замінити іншим синтетичним наркотиком — метадоном або бупренорфіном, але вживати під контролем медичних працівників.
— Саме споживачі ін"єкційних наркотиків є в Україні основною групою ризику щодо ВІЛ-інфікування. Упровадження замісної терапії може суттєво вплинути на призупинення епідемії та взяття її під контроль, — каже головний нарколог МОЗ України, 52-річний Анатолій Вієвський.
Він запевняє: пацієнтів для програми замісної підтримувальної терапії відбирають за спеціальними критеріями. Зокрема лише тих хворих, які вже мають досвід кількох невдалих спроб лікування. А наказу МОЗ передували дослідження та експерименти.
За словами 36-річного Андрія Клепікова з Міжнародного альянсу з боротьби проти ВІЛ/СНІДу, в Україні вже було проведено дев"ять проектів із запровадження замісної терапії. Їх фінансував Глобальний фонд боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. Сьогодні на замісній терапії перебувають 479 наркозалежних у десяти лікувальних закладах. 294 із них ВІЛ-інфіковані. Уже до кінця року кількість пацієнтів заплановано збільшити до трьох тисяч. Вартість лікування одного хворого на рік коштує близько $5 тис.
Однак противників замісної терапії вистачає. Завідувач відділу профілактики та лікування наркоманії Інституту неврології, психіатрії та наркології Ігор Лінський, 42 роки, вважає, що лікувати наркоманів метадоном — наче гасити пожежу бензином.
— Це довгострокове або ж і безстрокове призначення хворим наркотиків, що містять опій, — розповідає він. — Вони також викликають наркотичну залежність. Світовий досвід свідчить, що в переважній більшості випадків замісна підтримуюча терапія зводиться до простої роздачі "наркотичних пайків". Водночас значна їхня частина опиняється на "чорному ринку" наркотиків.
Грам цього наркотику коштує 150–250 доларів
Фахівець вважає, що таку терапію можна застосовувати винятково до залежних від опіумних наркотиків хворих. А не до всіх "споживачів", як це сказано в наказі МОЗу. Бо це може збільшити кількість потенційних клієнтів терапії. Адже формально споживачем наркотиків вважають кожного, хто хоча б раз у житті їх пробував.
До того ж наркотики даватимуть не лише у спеціальних медзакладах, але й "у немедичному оточенні разом із соціальними службами".
— Це може призвести до повсюдної видачі наркотиків, — гадає Ігор Лінський. — Водночас програма замісної підтримуючої терапії в перспективі має фінансуватися за рахунок державного бюджету. Тобто за рахунок кожного з нас.
Інші експерти також кажуть про корумпованість медичних працівників і не виключають потрапляння метадону на "чорний ринок". Там грам цього синтетичного наркотику коштує $150–250.
— Ідеться про легалізацію наркотиків, хай і синтетичних. Суспільство має брати участь в обговоренні цього, — вважає 60-річний Семен Глузман з Асоціації психіатрів України. — Є підозра, що замісну терапію активно лобіюють фірми, що виготовляють наркотики. Нині Глобальний фонд виділяє на це гроші, але надалі Україна муситиме фінансувати програму сама. Доведеться закладати спеціальну статтю в держбюджет.
Алкоголіка не можна вилікувати спиртом, а наркомана — наркотиком. Його треба навчити жити з цією проблемою. У цьому переконаний Анатолій Гевліч, 49 років, із Всеукраїнського батьківського комітету боротьби з наркотиками. Метадонову програму він називає бізнес-проектом, на якому хтось заробляє великі гроші.
— Вилікувати наркомана неможливо. Це — соціальна проблема, — каже він. — А нам пропонують легально давати йому наркотики. Для нього це своєрідна евтаназія.
На думку Лінського, запровадження замісної терапії в Україні зумовлено і потужним зовнішнім тиском.
— Глобальний фонд боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією ставить отримання Україною десятків мільйонів доларів США на придбання препаратів для лікування СНІДу в залежність від запровадження в нашій країні програм замісної терапії, — зауважує він. — Виникає враження, що є погоджені дії закордонних і вітчизняних лобістів.
Водночас ця програма не розв"яже проблему наркоманії, стверджує Семен Глузман.
— У нас не так багато людей, які вживають опіум і героїн, бо вони надто дорогі, — розказує він. — Більшість ін"єкційних наркоманів віддають перевагу "ширці" — витяжці з макової соломки, яку варять разом з ацетоном. У ній є опіум, але небагато. А вплив методона на наркозалежних, що вживають "ширку", не вивчено. Така терапія розрахована на опіумозалежних. Вона полегшує стан, але не звільняє від первинної залежності.
9 
35413
Коментарі
6