У мене на заставці — хлопець на барикаді з прапором Європейського Союзу під час Майдану. Абсолютно типова картина для тих небезпечних і повних надії днів. Але стояли не за Євросоюз. Не за асоціацію. Не за безвізовий режим. Стояли проти Януковича. Проти влади, що зарвалася.
Тепер стоїмо за країну. За суверенітет. За право називатися українцями. Стоїмо за свою свободу.
Чи потрібна нам Європа, яка не зуміла, не захотіла зупинити російську агресію, не надала й не надає нам дієвої допомоги у війні? Чи може така Європа бути мрією кожного українця, вектором розвитку країни й нації? І чи потрібні нам кредити, коли добра третина, якщо не половина бюджету, розкрадається на всіх рівнях?
Нам потрібна ефективна економічна політика й зубаста військова стратегія. Нам потрібна мета — вихід із кривавого тупика історії, в який нас заганяє агресивний сусід.
Для цього нам потрібна нова, чесна, дієздатна влада. Не старі люди в нових партіях, кабінетах, кріслах, а абсолютно нові. Тому що змінити систему можна, тільки змінивши людей.
Мені особисто не потрібна Європа з її кредитами. Мені потрібна Україна. Перш за все.
5 
35413
Коментарі