— Я виходжу з Мінського процесу, — каже в інтерв'ю "Українській правді" 50-річний Роман Безсмертний. Представляв Україну в тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі. — Політична підгрупа працює всупереч Мінським угодам. Адже від початку всі домовилися — вона почне діяти лише після розв'язання безпекового компоненту. А на практиці перші пункти "Мінська" не виконані.
Я був одним із двох представників України до останнього засідання (другий — колишній секретар Ради нацбезпеки та оборони Володимир Горбулін. — ГПУ). З останнього засідання їх три (23 березня до підгрупи увійшла координатор виборчих програм громадянської мережі "Опора" Ольга Айвазовська. — ГПУ). Періодично там спливають конституційні зміни, закон про особливий порядок місцевого самоврядування. Але нині все сконцентроване навколо виборів.
Будь-хто, хто розуміє цей процес, знає — виборів в ОРДЛО (окремих районах Донецької та Луганської областей. — ГПУ) не буде ні цього, ні наступного року. Щоб підготувати громадську думку, вирішити питання безпеки, демілітаризації, відновити хоча б мінімум суверенітету, потрібно від трьох до п'яти років. Ми вивчили подібні ситуації у схожих конфліктах — прискорення процесу спровокує загострення конфлікту.
— Безсмертний міг вийти з Мінського процесу, бо не хоче мати справу з домовленостями, які намічаються, — говорить політолог 31-річний Петро Олещук.
— Нині проведення виборів на Донбасі обговорюється не лише теоретично, а й з прикладного боку. Безсмертний може бути поінформований про плани активнішого виконання Мінських домовленостей. Не хоче асоціюватися з цим. Український політик, який розпишеться під таким рішенням, підірве свою репутацію.
Сподіватися, що без забезпечення необхідних умов вибори не пройдуть — помилково. Якщо буде політична воля визнати їх — це зроблять. Якщо завдання стоїть якнайшвидше легітимізувати все, що відбувається на Донбасі, — це організувати нескладно. Але демократичні вибори в найближчі роки провести там нереально.
Захід має багато механізмів тиску на Україну. Ключовий — санкції проти Росії. Скоро знову вирішуватимуть, чи продовжувати їх.
Другий спосіб тиску — фінансування. Європейці говорять про можливий "план Маршалла" (програма економічної допомоги Європі після Другої світової війни. Її запропонував держсекретар США Джордж Маршалл 1947 року. — ГПУ). США теж готові давати гроші. Але за певних умов. Очевидно, Порошенку зробили пропозицію, від якої він не може відмовитися.
Оголосити про проведення виборів мають у травні. Із цього місяця підвищили тарифи. Разом це спричинить серйозну хвилю невдоволення у суспільстві. Будуть протести.
Вибори на Донбасі були б не такі критичні, якби влада могла похвалитися іншими досягненнями — у боротьбі з корупцією, якби було економічне зростання. Можна було би сказати — робимо тактичні поступки, але стратегічно перемагаємо. Зараз такого відчуття у людей немає.
2 
35413
Коментарі