Еван Доусон, 52 роки, журналіст із Нью-Йорка, США:
— Голосування щодо збитого боїнга в Радбезі показало, що ООН перетворилася на громіздку організацію, яка нічого не вирішує. Але через неї можна протягувати свої інтереси й інтереси своїх союзників. Росія використала двічі за місяць право вето. Ще й у таких кривавих питаннях (8 липня Москва заблокувала резолюцію щодо визнання геноцидом убивство мусульман у боснійській Сребрениці 20 років тому. — "ГПУ"). Однак за те, що Кремль влаштував на Донбасі, доведеться відповідати. Жодне вето від цього не врятує.
Ханна Ван Бюрен, 44 роки, журналіст із Амстердама, Нідерланди:
— Ситуація із трибуналом укотре продемонструвала, хто є хто у цій трагедії. Симптоматично, що Україна готова співпрацювати й нести кару за свою сферу відповідальності, а Росія руками й ногами намагається закритися. Хочуть убезпечити тих, хто віддавав наказ. Хто натискав кнопку. Хто постачав зброю на Донбас. Але 298 родин чекають на справедливість.
Лорін Айзен, 36 років, Амстердам, Нідераланди, в авіакатастрофі торік загинула її 25-річна сестра Карлін із хлопцем:
— Ми не сподівалися на диво. За цей рік зрозуміли, що можемо довго чекати на справедливість. Учора мама вперше сказала: можемо й не дочекатися.
4 
35413
Коментарі
1