Три тижні тому парламент ухвалив закон "Про реформування пенсійної системи". На підпис президентові документ іще не потрапив. У вересні Рада має ще розглянути проект постанови, який подали депутати Ольга Боднар із БЮТу та "нунсівець" Юрій Кармазін. Вони пропонують скасувати закон. Колишній заступник міністра праці й соцполітики 40-річний Павло Розенко вважає, що президент має підстави ветувати документ.
— Перша причина — депутати грубо порушили Конституцію під час голосування, — пояснює. — У законі про регламент чітко написано: депутат має голосувати особисто і лише за себе. У ніч голосування в сесійній залі було максимум 90 депутатів, а закон ухвалила група "піаністів" на чолі з диригентом-"регіоналом" Чечетовим.
Хто мав забезпечити персональне голосування?
— Голова Верховної Ради, це його обов'язок. Але Володимир Литвин шукає тисячі причин, щоб цього не робити.
Яка друга підстава для вето?
— Пенсійний закон обмежує соціальні права громадян. Це порушення 22-ї статті Конституції.
Які категорії громадян постраждають?
— Науковці, працюючі пенсіонери, чорнобильці, військовослужбовці. Їм обмежать виплати. Як і тим, хто виходитиме на пенсію. Пенсію нараховуватимуть не за останній рік стажу, а за три. Середня зарплата по країні за останній рік становить 2000 гривень, а три роки — 1750 гривень. Тобто нарахована пенсія зменшиться на понад 250 гривень.
Закон містить норми, які відбирають у працівника 10 років понаднормового стажу. Це означає мінус 80 гривень із пенсії.
Конституційний суд може знову заборонити знижувати пенсії?
— Навряд чи судді зроблять це втретє. Суд зараз зважає на інтереси політичної доцільності. Якби ми мали нормальний Конституційний суд, то після перегляду відео із сесійної зали можна було приймати рішення про незаконність реформи.
Інститут Горшеніна у червні провів опитування. Близько 80 відсотків українців за пенсійну реформу, але тільки 8 відсотків підтримують урядовий проект. Якої реформи хочуть українці?
— Люди розуміють, що отримувати 1200 гривень мінімальної пенсії — це ганебно мало. Тому хочуть реформи, яка цю суму збільшила б. А уряд, навпаки, зменшує пенсії й не може чітко сформулювати, як покращиться життя пенсіонера.
Гідну для життя пенсію можна здобути при поєднанні пенсійних систем: 60 відсотків нараховано за солідарною, 25 — за накопичувальною і близько 15 — за приватною, страховою.
Ухвалений закон ані слова не каже про терміни запровадження накопичувальної системи. Хоч іще з 2003-го готове законодавство для цього. Урядовцям бракує політичної волі, щоб оголосити дату запровадження. І віце-прем'єр Сергій Тігіпко, і Василь Надрага (екс-міністр праці та соціальної політики. — "ГПУ") казали, що введуть її з 1 січня 2012-го. Потім почали говорити про 2013 рік.
Закон про накопичувальну систему депутати хочуть проголосувати у вересні. Що він змінить?
— Уряд пропонує, щоб у накопичувальній системі брали участь лише ті, кому на момент запровадження виповнилося не більше 35 років. Тобто молодь отримує перспективу комбінованої пенсії, а старшим виплати обрізають. Це нелогічно.
Легалізація тіньових зарплат, яку пропонує уряд, вплине на наповнення Пенсійного фонду?
— Примусити підприємців перейти на "білі" зарплати не вийде. Урядові законопроекти щодо легалізації зарплат містять репресивні методи. Роботодавцям доведеться відраховувати у Пенсійний фонд 35–40 відсотків від фонду зарплати. Штрафи і терміни кримінальної відповідальності за порушення при цьому зростуть удвічі-втричі.
Можливо, краще запровадити для кожного сегменту ринку власну податкову та соціальну системи. Тоді великі підприємства платили би більше, а малі — менше. Але чинним урядом керують цілком інші інтереси.
3 
1
Коментарі
2