Із 15 січня розпочалася реконструкція Будинку торгівлі у Черкасах. Вона триватиме три роки. За цей час відремонтують цокольний та перший поверхи, на другий поставлять ескалатор, оновлять фасад. Магазину на час реконструкції не закриватимуть.
У понеділок о 13.25 у крамниці людно. Ліворуч центральних дверей, де раніше продавали каву та чай, вільне місце. Сходи до цокольного поверху загороджені пластиковою дошкою. На ній оголошення "Цокольний поверх не працює до 1 травня 2012 року" та інформація, куди переїхали торговельні відділи.
Праворуч — вітрина із золотими та срібними прикрасами. Продавщиця 35-річна Світлана нарікає на відвідувачів.
— Ой, что нам приходится выслушивать каждый день. Иногда задают такие дурацкие вопросы, что не хочется отвечать. Самый яркий перл был: "А что, подвал переехал на второй этаж?". Говорю: "Подвал вообще-то на месте стоит, а отделы переместились в другие места".
Із підвалу чути, як працює перфоратор.
— Це ще не шум. Ось коли відбійний молоток — оце да! Ясно, що всі незадоволені. Кому це сподобається? Коли сидиш на насидженому місці довгий час, то клієнти знають. А переїхав в інше місце — утратив своїх покупців, — продовжує.
Біля дошки з оголошеннями 5 хв. стоїть чоловік у чорній шкірянці.
— А ремонт мобільних куди переїхав? — каже й відходить. Оголошення про це на дошці немає.
На цокольному поверсі ходять троє робітників. Хлопець із перфоратором висвердлює бетон на глибину 85 см. Фундамент і колони перевіряють на навантаження. Біля сходів два стоси гіпсокартону для перегородки на час проведення ремонтних робіт. Коло бетонних колон складена плитка.
Основна мета реконструкції — збільшення площі для продуктового відділу магазину. Нині там супермаркет "Сільпо". Його з першого поверху мають перенести до підвалу.
— Ой, це погано, — говорить 66-річна Галина Кириченко. У пакет засовує кульки з морквою, буряком, лимонами, грейпфрутом. — Мені так нравиться: з вулиці зайшов і зразу продукти купив. Я нечасто тут буваю, але зараз приїжджаю за овочами й фруктами. Раніше на базарі купляла, а зараз через морози там фрукти примерзші.
Галина Сіренко, 60 років, поспіхом складає покупки.
— Універсам треба, щоб такий був: зайшов і купив усе що потрібно, — каже. Живе навпроти Будинку торгівлі, ходить сюди щодня. — Те, що продають унизу чи на другому поверсі, мене не цікавить. Мені головне — продукти, і шоб вони продавались окремо від хімії. Ну і якісь побутові речі, як раніше було.
Продуктовий магазин має 1090 кв. м, після реконструкції буде 2 тис. "квадратів". Планують розширити пекарню, збільшити промисловий та продовольчий асортименти.
— Унизу зробимо траволатор, щоб людям зручно було спускатися та підніматися із корзинами, — розповідає співвласник Будинку торгівлі Микола Мирза, 53 роки.
На другий поверх зараз ведуть двоє сходів. Замість одних обладнають ескалатор.
— На першому поверсі буде скляна вітрина, щоб із вулиці можна було спостерігати за тим, що всередині. Продавців, що були в підвалі, переведемо на перший поверх. Наступного року реконструюємо фасад. Було багато варіантів, але зупинилися на старовинному стилі. Можливо, воно й не дуже підходить для торгового центру, але буде гарно для архітектури міста, — продовжує Мирза.
Лише там продавали плівку для фотоапаратів
Черкаський Будинок торгівлі відкрили 1 листопада 1979 року.
— Оскільки все в той час було дефіцитним, то на прилавок викинули постільну білизну, жіночі комбінації, купальники, парфумерію. На другому поверсі продавали одяг і взуття. Можна було вистояти чергу й купити якісні шкіряні чехословацькі туфлі "Цебо" і югославські сапожки. Їх носили до 10 років. Центр міста перемістився із тодішньої площі Леніна до новозбудованого магазину. На площі перед Будинком торгівлі ставили сцену для концертних виступів, — розповідає черкаска Ірина Бондаренко, 65 років.
У середині 1980-х лише там можна було придбати чорно-білу плівку для фотоапаратів. У відділі торгували проявниками, папером і фотоапаратами.
2 
1
Коментарі