Як "наша ряба" клюнула президента
Ще раз про курячу сліпоту глави держави
Не знаю, як ви, а я був певен, що Юрій Косюк повернувся до своєї "Ряби" ще на початку осені. А воно, бач, як насправді…
Після воцаріння Петра Олексійовича прізвище курячого мільярдера вигулькнуло на політичну поверхню серед перших. Куди його тільки не мостили – і в уряд тим чи іншим міністром економічного блоку, і на чолі усього українського війська (людина масштабна, хоч куди постав) – сама користь Україні. Зрештою, 3 липня успішніший вітчизняний топ-менеджер, який пересічну птахофабрику зумів перетворити на одну з найбільших компаній країни з вільним котируванням акцій на Лондонській фондовій біржі, став першим заступником глави адміністрації президента. У підпорядкування Юрія Анатолійовича було віддано силовий блок – найвища відповідальність в умовах реальної війни.
Проте не спливло і двох місяців, як на президентський стіл лягла заява про звільнення за власним бажанням. Звістку сприйняли без жалю – розвернутися на державній службі топовий бізнесмен не встиг. Були навіть припущення, що він і кабінету, як належить, не обжив. Стояла відпускна пора, тіло вимагало закордонного сонця, тож Юрія Анатолійовича частіше помічали на елітному італійському курорті, ніж на рідних теренах. Кажуть, в Європи він їздив лише на вихідні – не заперечуватиму, може, й справді. Прикрість в іншому – на українському Сході йшла війна, і кураторові силовиків належало б тримати руку на її неспокійному пульсі. Та Косюк обрав інше – улюблену яхту і компанію олігарха Романа Абрамовича, одіозного представника воюючої з нами країни. Так принаймні стверджували деякі ЗМІ. Тож заява про відставку з відповідальної посади бачилася логічним кроком з боку безвідповідального чиновника. Як не викликав сумніву і негайний указ президента.
Після 7 вересня, коли інформація про відставку просочилась у пресу, про Косюка забули. Він зник з політичного горизонту і перестав цікавити громадськість. Але, як нещодавно з'ясувалося, дарма. Пан Косюк, виявляється, до 9 грудня був на нашому з вами утриманні – тобто продовжував обіймати високу державну посаду.
Що він робив увесь цей час?
Чому глава держави не прийняв відставку сановного курортника у серпні і чому звільнив саме нині?
З наявної у медіа інформації напрошується єдина з можливих відповідей: увесь цей час Юрій Анатолійович просто "обіймав" посаду. А ще – рятував власний бізнес від ворожих зазіхань. Адже сьомий номер цьогорічного рейтингу найбагатших людей України за версією журналу "Forbes Україна" зі статками 1,3 мільярда доларів є власником не лише материкового "Миронівського хлібопродукту" і торгової марки "Наша Ряба". На анексованому Росією півострові у нього під загрозою опинилися щонайменше дві великі компанії: ПрАТ "Кримська фруктова компанія і ПрАТ "Дружба народів-Нова". От з ними і треба було щось негайно робити: вивести з окупованого півострова, продати, або…
Косюк обрав "або". Найоптимальніший варіант, з точки зору бізнесових інтересів і найбільш програшний для іміджу України і її президента, правою рукою якого було пришито. Перший заступник глави АП вирішив і надалі працювати у підло вкраденому Криму. Для цього належало перереєструвати кримські активи відповідно до російського законодавства. Саме цим Юрій Анатолійович і займався протягом жовтня-листопада. І зробив усе, що вимагала окупаційна влада, – перереєстрував найкращим чином, тим самим не лише визнавши факт відторгнення півострова, а й погодившись з ним.
І зробив це, зазначимо, стоячи по праву руку від глави держави. В умовах, коли з боку представників Євросоюзу триває нарощення санкцій проти Росії – і саме за посягання на територіальну цілісність України.
Я не знаю, наскільки прислужилася висока посада легалізації кримського бізнесу Косюка і чи прислужилась узагалі. Проте не зайвим буде припустити: діючому представникові влади завжди є що запропонувати партнерові по переговорах у відповідь на прихильність.
У цю історію заповзає ще один в'їдливий і вреднючий хробачок. А чи не займався пан Косюк під прикриттям адміністрації президента рятуванням ще якихось активів? І першою на думку спадає, звичайно ж, Липецька кондитерська фабрика Roshen, яку московіти давно зробили знаряддям тиску на главу нашої держави... Воно, як на мене, навряд чи, проте хробачок свою справу робить, підточує авторитет президента. Укупі з дзьобатою "нашою рябою".
І що неприємно, Петро Олексійович, схоже, не надто цим переймається. Відверто антиукраїнський демарш керівника своєї адміністрації він не засудив навіть для годиться. А дарма – йдеться не лише про суто людську репутацію – про честь держави. Але Порошенко замість продемонструвати гнів – перевів Косюка у позаштатні радники.
Це навіть не звільнення – публічна демонстрація прихильності. Для усіх Косюк і надалі лишатиметься людиною президента, одним з обраних і наближених. Словом – радником. Єдине сподівання – радником не з питань війни з Росією.
Інші публікації автора
