Шляхом Азарова
Уряд під виглядом реформаторського зареєстрував законопроект №5080 "Про реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці" яким передбачається з 1 січня 2015 року фактично ліквідувати Фонди соціального страхування України, замінивши їх новим центральним органом виконавчої влади, утримання якого буде здійснюватися за рахунок коштів, що надійшли від єдиного соціального внеску, а не за рахунок державного бюджету.
Ця законодавча ініціатива Кабінету Міністрів України є викликом щодо подальшого існування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка за 16 років свого існування зарекомендувала себе як механізм соціального захисту громадян.
Це є також відходом від загальновизнаних європейських стандартів та принципів, Міжнародних конвенцій МОП, Європейської соціальної хартії. Адже запропонований Урядом підхід є за своєю суттю авторитарною моделлю, яка не передбачає основоположний принцип самоврядування та ефективний контроль за діяльністю фондів соціального страхування з боку застрахованих осіб та роботодавців, натомість надає безмежні права Уряду самостійно у ручному режимі керувати самоврядними неприбутковими позабюджетними організаціями.
Законопроект не погоджено із сторонами соціального діалогу, як того вимагає Закон України "Про соціальний діалог в Україні" та Генеральна угода. Пропонується повністю знищити основоположний принцип, на якому побудована вся система загальнообов'язкового державного соціального страхування – паритетності в управлінні соціальним страхуванням .
Фонди із самоврядних органів перетворюються на центральний орган виконавчої влади, що підпорядковується Міністерству соціальної політики України. Виходячи з цього, такі зміни, крім іншого, порушують і норми Закону України "Про соціальний діалог в Україні". Більш того, вносяться зміни до законів України "Про професійні спілки, їх права та гарантії їх діяльності", "Про соціальний діалог в Україні", "Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності", якими усуваються від управління фондами (об'єднаною структурою) сторони соціального діалогу від профспілок та роботодавців. Ліквідується нагляд з боку соціальних партнерів (профспілок та роботодавців) за системою соціального страхування (виконанням завдань та використанням коштів).
Крім того збільшується максимальна база нарахування єдиного соціального внеску з 17 (20 706 грн.) до 80 (97 440 грн.) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, на відміну від чинної норми, яка передбачає максимальний розмір єдиного соціального внеску 9516,4 грн., фактично пропонується запровадити єдиний соціальний внесок, навіть з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,4, у розмірі 18 600,3 грн., тобто ставка єдиного соціального внеску збільшується удвічі !
Викликає сумнів, що така законодавча ініціатива може бути підґрунтям для легалізації доходів. Навпаки такий механізм може викликати ще більшу "тінізацію" бізнесу.
На думку Комітету ВР з питань соціальної політики та праці, така пропозиція є значним фіскальним тягарем для роботодавців і водночас для працюючих громадян є дискримінаційною, з огляду на обмеження їхнього права на отримання пенсії залежно від розміру сплаченого внеску і тому зменшує соціальні права громадян і має бути відхилений.
Слід нагадати що спроби зруйнувати загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснювалися за ініціативою Арбузова урядом Азарова.
