Ну, ось і все. Підписання угоди з ЄС тепер вже точно не буде, адже надійшли "численні прохання трудящих".

Виявляється, 11 листопада голова ФПУ Юрій Кулик звернувся до Президента з листом, в якому зазначив, що "до Федерації профспілок України надходять численні звернення від профспілкових організацій, членів профспілок, у яких висловлюється глибока стурбованість погіршенням протягом останніх місяців економічного стану підприємств через ускладнення виробничих зв'язків з партнерами, зокрема в Російській Федерації та інших країнах СНД".

Вже наступного дня Янукович встиг прочитати лист, провести його обговорення - і вже ввечері на його сайті з'явилося повідомлення що Президент України провів зустріч з представниками Українського союзу промисловців та підприємців і Федерації профспілок України і обговорив з ними проблеми розвитку економіки держави.

На зібранні трудящі "товаровиробники" дружно розповіли президенту що вони "стурбовані ситуацією, що склалася у відносинах зі стратегічними партнерами з країн Митного союзу, зокрема з Російської Федерації" і про проблеми з експортом продукції до країн-членів Митного союзу. Вони зауважили що українська продукція може стати неконкурентоспроможною після підписання угоди з ЄС про асоціацію, оскільки в такому випадку обсяги експорту українських товарів до країн Митного союзу будуть обмежені. Вони повідомили Януковичу що в Європі їх ніхто не чекає, і просили "відкласти підписання на рік" щоб отримати "можливість підготуватися і закупити обладнання".

Не хочеться обговорювати аргументи і вузькі інтереси "товаровиробників", адже всім зрозуміло для чого їх зібрали і чого від них хотіли почути. Янукович навіть не проголосив традиційну тираду про "євроінтеграційний вибір". Ми й без того знаємо, що його вибір ніколи не міняється, просто інколи міняється вектор.

Фраза "на численні прохання трудящих" прийшла до нас із совкової епохи, вона призначалася для позбавлення керівництва партії і уряду від необхідності пояснювати людям причини непопулярних заходів і коливань генеральної лінії партії. Цією фразою виправдовували будь-які дії – будь-то підвищення цін на горілку, заборона кінофільмів або висилання дисидентів із країни. Інколи – саме так як зараз – прохали окремі групи населення – члени профспілок, ветерани війни, товаровиробники, військовослужбовці: "До ЦК КПРС надходять численні звернення від профспілкових організацій, у яких висловлюється глибока стурбованість … "

Вікторе Федоровичу, дарма ви просили трудящих писати вам листи, нам і так все зрозуміло – ми ж бо народилися в СРСР.

До речі, повністю та фраза звучала так: "На численні прохання трудящих для подальшого покращення життя людей ..."

Джерело: http://blog.liga.net/user/gtkachuk/article/12731.aspx