''Проффесіонали'' на чолі із Гройсманом у Вінниці дійшли до абсурду…
11 травня усупереч волі вінницької громади депутатська більшість Вінницької міської ради, що підконтрольна меру міста В. Гройсману ухвалила абсурдне рішення щодо пам'ятника Тарасові Шевченку. Вирішили – пам'ятник Великому Кобзарю поставити поруч із пам'ятником Василю Стусу на однойменній площі (перед концертною залою "Плеяда"). Цілком справедливо можна вважати це рішення профанацією по-вінницьки. Щоб два пам'ятники великим українцям, та ще й на одній площі (невже у Вінниці місця мало)? Судіть самі...
Сам механізм "протягування" цього рішення сумнівів не викликає – новітні циніки і єзуїти не зникли нікуди, вони і далі продовжують займатись спекуляціями і гешефтами не тільки в сфері економіки, але й національної пам'яті. В сучасній Україні "гройсмани" і "табачники" правлять бал, користуючись поки що терпеливістю українців... Проект рішення щодо спорудження пам'ятника Т. Шевченку у Вінниці не було внесено до порядку денного. Однак проект рішення було протягнуто як "продовження порядку денного" під час проведення самої сесії. Чого б це так таємно усе робилося, невже міські чинуші перелякалися акцій протесту напередодні?
Єдиним депутатом, що чинив опір українофобському шабашу в міській раді був депутат-свободівець Володимир Базелюк. Із 43 присутніх на сесії депутатів "проти" голосував лише він. Претензій до фракції "Совість України" (лобісти родини Гройсмана) звичайно немає, і чи є у них совість взагалі, вирішувати не мені. Однак інші депутати, зокрема від так званої опозиції: Батьківщини, Фронту, Удару підтримали загальний одобрямс і піддалися на провокацію міської влади. Депутатська більшість (включно із псевдо опозиціонерами) підтримавши безглузде і непрофесійне рішення чітко показала, що на думку вінницької громадськості їм м'яко кажучи начхати. Позиція Гройсмана і іже з ним для них – закон.
Відомо, що раніше В. Гройсман і підконтрольні йому чинуші намагалися протягнути рішення про спорудження пам'ятника Т. Шевченку в Центральному парку культури і відпочинку поблизу "Райдуги" (територія масових братських поховань закатованих чекістами українців). Однак під тиском громадськості цей цинічний українофобський трюк міської влади не вдався, тому вирішили протягнути інше, не менш провокаційне і абсолютно непрофесійне рішення про спорудження пам'ятника Т. Шевченку на площі В. Стуса, тільки не на площі Театральній у Вінниці, що по праву вважається культурним, історичним та адміністративним центром міста.
Варто нагадати, що громадськість Вінниччини протягом двадцяти років домагається встановлення пам'ятника Т. Шевченку в обласному центрі. Тисячі вінничан поставили свої підписи в підтримку спорудження пам'ятника Т. Шевченку на Театральній площі м. Вінниці. Із відповідними зверненнями до керівництва держави і вінницьких державних органів влади зверталися Світовий Конгрес Українців та Українська Всесвітня Координаційна Рада з вимогою забезпечити встановлення пам'ятника Т. Шевченку саме там, де вирішила місцева громадськість, на Театральній площі. Ініціативу вінницької громади підтримали родина Тараса Шевченка, громадські ради при Вінницькій обласній раді та облдержадміністрації, постійна комісія Вінницької обласної ради з питань культури духовності та історичної спадщини, визначні діячі мистецтва та науки, молодь, інтелігенція Вінниччини. Однак думка громади, десятки звернень українських громадських, всеукраїнських і міжнародних організацій, ухвали і резолюції громадських віч вінничан були проігноровані міською владою.
Для таких як Гройсман і йому подібні це не аргумент.
Скільки ще українці обиратимуть, а потім терпітимуть таких українофобів місцевого розливу???
