Чи варто рахувати з калькулятором?
Дана стаття відходить убік від магістральної теми, але дуже болить, тому й кричу.
У теледискусіях про митний союз закликали порахувати з калькулятором, що вигідніше: об'єднання з Європою чи об'єднання з Росією.
Ніби виграшний аргумент. Але давайте порахуємо, що вигідніше: бути проституткою чи бути вчителькою? На початку 90-х був період, коли моя зарплата становила 5 доларів на місяць, та й ту отримували через півроку. Однак не одна я була настільки дурною, що не вміла все прорахувати й безплатно вчила чужих дітей. Нас таких були міліони. Медики в нас переважно жінки, і всі чомусь красиві. Ті, видно, теж не вміли рахувати, що не кинули рятувати людей за безплатно і не подалися в прибуткову проституцію.
Давайте порахуємо, що вигідніше: годувати дитину чи вбити її, отримавши державні гроші? З калькулятором прикинемо, що вигідніше: лікувати хвору маму чи дати вмерти, зекономивши тисячі гривень?
Не обурюйтесь. Ідеться про питання такої ж ваги: бути Україні чи вмерти, зекономивши на ціні за газ.
Нам знову "втюхують" брехню під виглядом аргументу? Чи насправді все страшніше і так дійсно мислять наші правителі? А що? Он же судять ту "матір-героїню", що для вигоди набрала чужих дітей, повбивала їх, а потім украла чужу дівчинку, щоб для соцслужб сходився баланс, тобто кількість дітей. Той же "раціональний" підхід.
Думаю, що частково брешуть, а переважно розраховують. Для чого брешуть? А щоб звалити всі проблеми економіки на дорогий газ. Металургія стоїть, бо немислимо висока ціна електроенергії. Електрику ми не в Росії купуємо. Це наші внутрішні "раціоналісти" таку ціну встановили для збільшення своїх прибутків. Чи врятує металургію митний союз і зменшення ціни на газ? Звісно, ні. І, звичайно, нічого він не врятує. Допоможе вбити.
Тому що Росія з калькулятором не вираховує. Я навіть приблизно не уявляю, скільки коштував газогін "Северный поток". Очевидно, що мільярди. Скільки буде коштувати "Южный поток", довший і на більшій глибині? Очевидно, в рази дорожче. За такі гроші Росія кілька століть могла б платити за транзит газу, і ще й зосталось би. Та Росія плювати хотіла на ціну. Для неї набагато значиміша не вигода, а відновлення імперії. Оті два потоки – то дві руки, якими Україну візьмуть за горло. Для чого? Для задоволення. Для задоволення потреби панувати над кимось. Виключно. "Нам тілько сакля очі коле: Чому вона стоїть у вас, Не нами дана?" Шевченко був правий. Шевченко, а не примітивні матеріалісти, що вбачили причину війн в економіці. Економіка Росії ніколи не отримувала від перемог значного економічного зростання. Якщо й були успіхи, то за рахунок народу. Та й зараз: якщо бідність українців можна пояснити брехнею про дорогий газ, то чим пояснюють бідність росіян росіянам? Там держава отримує такі неуявимі гроші за продаж газу, що всі там повинні в золоті ходити, в шкільних їдальнях з золотих тарілок їсти срібними ложками! Тож я була просто шокована, коли в серіалі "Прокурорская проверка" майнуло, що в російських школах, як і в наших, процвітають безкінечні побори з батьків. Що в нас, із газовою петлею на шиї, що в них, із газовим "рогом изобилия". Тому що держава російська зважала завжди тільки на свою велич, свої завоювання, своє панування – і ніколи не зважала на життя свого підданого, ціною якого оте панування й досягалося. І зараз, не обраховуючи на калькуляторі, ведуть за величезні гроші не лише газогони, а й багатопланову економічну, політичну, пропагандистську роботу з метою прибрати до рук Україну. Для чого їм? Землі не вистачає? Навпаки: десь читала, що без шуму, але фактично землі Далекого Сходу віддали Китаю й Кореї. Подумайте: там території більші набагато, ніж Чечня. Але там не проявляли непокірності. Для мене очевидно: влада, неспроможна влаштувати щастя своїх громадян, чи їх матеріальне процвітання, чи хоч би, як прожитковий мінімум, рівність усіх перед законом, доводить свою значимість лише одним способом: подавленням, пануванням, упокоренням. Так буває в школі: підліток, що на уроках почуває себе повним придурком, бо не розуміє навіть, про що в класі говорять, на перервах кулаками доводить свою значимість.
Тому Росія завжди буде шукати, кого ще придушити. Якщо не знайде зовні – всередині шукатиме, але душитиме жорстокіше.
Росія устилає морське дно міліардами, не рахуючи, щоб нас задушити. А ми рахуємо на калькуляторі, що вигідніше: жити, коли все так дорого, чи вмерти відносно дешевше?
Та виявляється, Росія не бажає укладати з Україною митний союз вимушено. Вона бажає, щоб Україна подала заяву! Щоб в очах світу це було не згвалтуванням напівзадушеної, а взаємною любов'ю. Знов мова про любов! Про братню любов і нинішнього року торочили російські команди КВК на Кубку Президента. Що ж це за брат і що це за братня любов така? Де таке чувано, щоб на ярмарку за горою продавати картоплю за 4 грн кілограм, а рідному братові через обніжок – за 10?! І це при тому, що брати разом з'їли всю картоплю, вирощену меншим братом, а потім той же менший брат весь час допомагав вирощувати картоплю на городі в більшого? А так все і є: перший природний газ, що горів у Москві, був газ прикарпатський. І сибірський газ розвідували й освоювали бригади українців, моєї сестри чоловік там працював "вахтовим методом" до виходу на пенсію два роки тому. То нині таке ставлення називають не присвоєнням чужого труда, а братньою любов'ю?
Україна, при всіх бідах, може "втерти носа" отим душителям так само, як побитий двієчником відмінник: стати з часом успішним і заможним за рахунок розуму й умінь. І тоді Росія нас полюбить? Ні, навпаки: це викликатиме ще більшу ненависть. Так колишній двійочник, пропиваючи залишки здоров'я, матюкає однокласника-"ботана": "Сука, управляющий банка! Квартиру, сука, купил! Видно, жидяра: умеет устроиться!" Що його вчили ті ж учителі і він міг так само навчитися й мати те ж саме, йому на думку не спадає. Розумний відмінник ще в школі передчуває такий розвиток подій, тому любові хулігана не жде й не добивається. Чого ж нинішня влада так запопадливо домагається любові нинішньої російської влади? Вигідно? А завтра?
