Державний рекет
Один раз на місяць їжджу з дружиною на закупки в гуртівню. Купуємо важливі продукти: крупи, макарони, олія, пральни засоби і т.д. Їхати потрібно на окраїну міста, зате ціни дешевші, в результаті виходить хороша економія. Проте, отримуючи при виході із магазина чек, мене постійно бентежить одне і те ж питання: а з якого дива держава змушує мене платити на 20% більше ніж коштує продукт? З якого дива із зарплати держава вираховує 30% моїх грошей і забирає собі? І ще кілька чому, які змушують мене бачити в державі рекетира з 90-х..
Напевно у захисників держави і чиновників зараз в голові одразу з'являються відповіді про безкоштовні послуги міліції, медицину, безкоштовне навчання, ремонти доріг і купу інших прикладів, за що ми, прості українці повинні платити її Величності державі. Та наскільки я знаю зі свого життєвого досвіду, то за усі вищезгадані послуги потрібно платити, тільки не офіційно, а в кишеню властьімущім в конкретних випадках. Цікаво так виходить. Спершу я віддаю примусово половину свого доходу, а то й більше,я кщо вирахувати усі податки. Потім з моїх грошей держава платить зарплату "Беркутівцям". А потім ті вилупки, які живуть за мій рахунок б'ють мене гумовими кийками. коли я намагаюся мирним чином сказати депутатам, що я не згоден з їхньою політикою. Або от знайому нещодавно забрали у райвідділ за плакат із написом "Янукович продає державу"
От на Львівщині до прикладу в Радехівському районі підприємці самі були готові закупити матеріал для ремонту доріг. Укравтодору потрібно було лише провести ремонт, витратитися на бензин. Та людям відмовили: "ми беремо лише готівку і самі купуємо сировину".
"Віктор Янукович п'є мінералку по 30 грн за 300 мілілітрів", "У кортежі Азарова нові мерседеси", "Янукович купує собі вертоліт" - отакі загаловки постійно мерехтять у газетах та на новинних порталах. І уже навіть дурний давно зрозумів, що усі його податки ідуть в кишені держчиновникам та керівникам держави, проте вдіяти нічого не можна. Якщо в 90-х рекетири приходили до продавця на ринку і починали йому погрожувати. то продавець мав вибір: схилити голову і платити данину чи підняти голову і почати мінівійну,то з державою боротися значно складніше. І в голові давно уже крутиться мрія, якщо хоч не змусити державу чесно і правильно витрачати мої гроші, то хоч знайти спосіб не платити їх.
