Головна проблема формування більшості у новій Верховній Раді для "регіоналів" в тому, що вони отримали зовсім не такий результат на виборах, який очікували.
Це красномовно засвідчила десятиденна мовчанка президента Віктора Януковича. "Регіонали" повірили у замовні соціологічні прогнози, а результат виборів виявився інший. Вони просто не були готові до масштабних фальсифікацій по всій країні. Підтасовки були частковими. По пропорційній частині Партія регіонів де-юре програла, хоча де-факто стала найбільшою фракцією завдяки мажоритарникам.
Комуністи не приєднуються до більшості, бо є занадто дорогими. Це по суті олігархічна партія і вона мислить у системі олігархічних цінностей. Тобто схиляється перед золотим тільцем. У минулому уряді партія Симоненка мала жирні посади. Тепер "регіонали" не готові йти на такі жертви. До того ж комуністи роздратовані тим, що їх "опустили" на мажоритарних округах. Влада не дозволила їм виграти там жодного мандата. Тепер, очевидно, вимагають серйозних поступок.
Але "регіоналам" дешевше купити не усіх комуністів оптом, а окремо деяких мажоритарників-самовисуванців та кількох "тушок" з інших фракцій для формування уряду й результативного голосування. Оскільки зараз економічна криза, то депутати-бізнесмени самі бігтимуть до більшості за "покращенням" свого становища.
Партії регіонів за нинішньої конституційної моделі парламент не дуже й потрібен — хіба що для деяких голосувань. Але уже і без бюджету й програм соціально-економічного розвитку країна живе, і влада може ігнорувати законність без якихось рішень Верховної Ради. Роль парламенту серйозно нівельована.
Новий парламент буде кращим за діючий. Головна його цінність не в тому, що він може зробити, а в тому, чому він може завадити. Великим досягненням суспільства є те, що у влади нема 300 голосів. Тому для продовження свого правління владі доведеться проводити антиконституційний референдум і вдаватися до інших узурпаційних заходів, які приведуть до її остаточної ліквідації. Тож роль парламенту в тому, щоб не допустити узурпації влади. У загальних дискусіях 450 людей нічого толкового не народжується. Рішення приймаються у вузьких колах. Парламент — це представницький орган, який стоїть на заваді узурпації влади або є вогнищем опозиційних настроїв. Так було за часів Кучми, і я сподіваюся, що ця традиція відродиться.
Щодо самовисуванців, то для більшості з них спершу буде вигідно підтримати уряд, але згодом вийти із більшості. Тобто, у новій Раді матимемо нестабільну ситуацію, але це краще, ніж "правління" руки Чечетова. Основна функція парламенту — стати перешкодою для дурощів влади.
Комментарии
7