"За рішенням КС, парламент втратив повноваження, набуті 2004-го"

Колишній міністр юстиції України Микола Оніщук (2007-10) вважає, що відміна політреформи не стала ні для кого несподіванкою.

Які правові наслідки несе рішення Конституційного Суду? Чи достатньо воно юридично обґрунтоване?

- Виходячи з рішення КС і застосованих там формулювань, судді вважають, що від дня його ухвалення набула чинності Конституція України зразка 1996 року. Це позиція Конституційного Суду, наголошую. Це єдиний орган конституційної юрисдикції, рішення його є обов"язковим, остаточним і не може бути оскаржене. Тим не менше, це не означає, що його не можна обговорювати або аналізувати. Саме у цій частині варто зауважити, що рішення КС про скасування закону N2222 було очікуваним. Ані в середовищі політиків, ані правників не було сумнівів, що він визнає його неконституційним. Хоча КС проявив певну непослідовність, бо в ухвалі від 5 лютого 2008 року він відмовив у порушенні подання з тих самих підстав. Але в частині правових наслідків цього рішення ситуація більш складна і неоднозначна. Річ у тому, що КС прийшов до висновку (п.6), що "визнання неконституційним закону N2222 у зв"язку з порушенням процедури його розгляду та ухвалення означає відновлення дії норми попередньої редакції Конституції. Ось це правовий висновок КС, по суті, є актом нормотворення. Більше того, він не є актом тлумачення, оскільки КС, стверджуючи це, не послався на жодну норму Конституції, ані будь-якого закону.

Рішення не можна вважати коректним, оскільки у ньому не йдеться про тлумачення будь-якої статті Конституції, яка б передбачала наслідки скасування закону N2222 як повернення до старої редакції. Саме на цьому зосередять основну увагу сьогодні.

Тобто, нинішнє рішення КС було антиконституційним?!

- Треба мати на увазі, що Конституція може бути змінена. Але Основний закон передбачає спеціальний порядок внесення змін за участю органу народовладдя, яким є Верховна Рада. 1 жовтня зміни до Конституції внесли без участі парламенту. Це - новий прецедент в українській правовій дійсності й у самому конституційному праві.

А що робити, коли сам Конституційний Суд виходить за межі своїх повноважень?

- Знаєте, Конституція виходить винятково з презумпції доброчесності та конституційності дій суб"єктів конституційного права, як-то КС. Саме через те я з самого початку зазначив, що рішення КС набрало чинності і є обов"язковим до виконання. Політична і правова дискусії не можуть змінити наслідків цього рішення.

Рішення КС не вирішило цілої низки проблем з його реалізацією. Вважаю, що припис у п. 3 - покласти на органи державної влади приведення законів України у відповідність до цього рішення - не вирішує усього кола проблем, які існують у цій царині. Бо це означає, що певний час ще діятимуть норми права, які містять ознаки неконституційності. Хоча, з іншого боку, вони вважаються конституційними доти, доки немає рішення КС щодо них самих. Це означає, що застосовуватимуться закони або інші акти, які містять ознаки неконституційності. Разом з тим, пріоритет матиме саме Конституція. Це створить багато проблем у застосуванні законів, а також правову колізію.

Хто саме зараз візьме на себе відповідальність опублікувати автентичний текст Конституції 1996 року у старій редакції?

Конституційний Суд нічого не сказав і з цього приводу. Тепер суспільству та органам влади доведеться шукати вихід з цієї заплутаної правової ситуації, щоб залишатись у правовому полі. Цей прецедент - внесення змін до Конституції без парламенту і без дотримання процедур, визначених розділом 13 самої Конституції - девальвує цінність цього розділу Основного закону.

Спікер Володимир Литвин заявив, що скликатиме Конституційну комісію. Якими будуть її повноваження?

- Я не знаю про такий конституційний орган у державі! Що таке Конституційна комісія? Може, за останні години щось змінилось у конституційному розумінні органів державної влади?

Якщо рішення КС набуло чинності, то центральні органи влади вже мають зовсім інші повноваження?

- За рішенням КС, з 1 жовтня парламент втратив повноваження, набуті 2004-го - формувати уряд через створення коаліції фракціями, що ввійшли до Верховної Ради. І низку додаткових повноважень. Хоча, на мою думку, яка ґрунтується на ст. 5 Конституції, винятково народ України через вибори наділяє повноваженнями і встановлює представницькі органи влади, зокрема парламент і президента. Тепер, усупереч волі народу, парламент дістав менші повноваження, а президент - більші. Хоча на виборах їх наділяли саме повноваженнями, що ґрунтувались на Конституції 2004 року.

Які закони потрібно буде змінити?

- Насамперед - закон про Кабінет Міністрів. Від сьогодні він вступив в очевидне протиріччя з Конституцією. Так само - регламент Верховної Ради і багато інших законів і підзаконних актів. Але найголовніший, звісно, - це закон про Кабінет Міністрів.

Чи Верховна Рада здатна змінити весь цей корпус законів?

- Це питання політичної спроможності парламенту. І юридичної техніки. Приведення у відповідність - це поширена юридична техніка. Кожен закон містить положення про приведення його у відповідність. Ця процедура - апробована. Хоча я не скажу, що проблем не буде. Але технічно це зробити неважко. Чи будуть проблеми, побачимо.

Gazeta.ua

×