Анатолій Ярош складає переломи та лікує спинні грижі

 

78-річний Анатолій Ярош під час війни втратив зір — натрапив на німецький снаряд на пасовищі. Осколок влучив йому в око. Згодом чоловік осліп. Сорок років тому він руками почав лікувати хвороби хребта.

Майже все життя Ярош із дружиною прожили в селі Ниви-Золочівські Демидівського району Рівненської області. Півтора року тому переїхали до доньки у село Ратнів Луцького району на Волині.

— За Радянського Союзу мені забороняли лікувати, — каже Анатолій Петрович. —  Називали мене самоуком.

Хоча до Анатолія Яроша навіть приїздили деякі медики, просили навчити їх усього, що знає.

— Якось із Демидівки привезли хворого з хребтовою грижею, — розповідає. — Я намацав її. А потім кажу лікареві — а тепер ви потрогайте. А він нічого не відчуває. То що ж його навчиш, якщо нема у пальцях чутливості? Мені Бог дав такий дар — у пальцях маю "рентген". Люди бува не вірять — ідуть перевіряються в лікарів. Та мої діагнози підтверджуються.

Чоловік береться лікувати остеохондроз, сколіоз, поліартрит, ревматизм, грижі, складає переломи, вивихи, вправляє диски. До діда Яроша, як його називають, привозили навіть пацієнтів, які вже втратили надію, що колись ходитимуть.

На релігійні свята та у неділю цілитель не приймає

— Як складу переламані кістки, відправляю людину до лікарні накласти гіпс. Інколи кладу лише картонку й туго забинтовую. Тоді кістка швидше заживає. Та є різні хвороби, — каже костоправ. — Декому треба приїжджати до мене і два рази, і вісім, і десять. Багато залежить і від людини. От лікував недавно молоду дівчину Таню. Наказав більше п"яти кілограмів не підіймати. Приїхала вдруге, а їй ще гірше. Питаю: важкого не підіймала? Каже — ні. А потім дружині зізналася, що в лісі назбирала три мішки опеньків. Носила їх додому за три кілометри.

Ярош каже, що люди не бережуть себе. Мовляв, треба давати лад величезному господарству. І зовсім не думають, що на все життя можуть залишитися скрученими.

До Анатолія Петровича приїздять люди з усієї країни.

— Одного разу прийняв малюка до року. Вилікував, але просив маму нікому про це не розповідати. Але жінка є жінка: сказала кумі, кума свині, а свиня — по цілому селі. Довідалися про це й лікарі. Один приїхав до мене: не втручайтеся. То я після того діток до року не обстежую.

Навідуватися до Анатолія Петровича можна до заходу сонця. На релігійні свята та у неділю цілитель не приймає.

— Грошей за лікування не вимагаю. Хто що принесе — на тому й добре. Лікую безболісно. Вважаю, що краще більше часу витратити, але щоб людина не відчувала болю.

З собою потрібно взяти лише стареньке простирадло, яке не шкода було б використати для перев"язок.

×