Партія "Свобода" 42-річного Олега Тягнибока на місцевих виборах перемогла в трьох областях — на Львівщині, Івано-Франківщині та Тернопільщині. В цілому по Україні набрала близько 5% і може потрапити в наступний парламент.
На зустріч Олег Тягнибок запрошує до нового офісу "Свободи" у центрі Києва на вул. Пушкінській. Тут вони лише два місяці. Безплатно приміщення дав однопартієць. Хто саме — не каже. При вході сидить молода блондинка-секретарка. У кабінеті лідера "Свободи" на стіні великий плазмовий телевізор. По ньому показують прямий ефір із Верховної Ради. Тягнибок стомлений. Тре обличчя. Партійці заходять до кабінету без стуку. Серед них — керівник київського відділення Андрій Мохник. Олег Ярославович запитує, чи є якісь новини про вибори.
— Ну, крім того, що в нас відібрали мандат до Київської облради, то нічого. Мало бути п'ять.
— За це можна судитися і боротися, — відказує Тягнибок.
Бере аркуш і пише цифри. Показує, як відрізняються результати екзит-полів від оголошених офіційних.
— У середньому ми бачимо, що в нас відібрали третину голосів по всій Україні. Але ж цифри інших співпадають із екзит-полами. Тому висновок такий: украли голоси через вкидку додаткових бюлетенів. Ми не дивуємося, що у Франківську скотилися до 16 відсотків, бо там були знайшли 211 тисяч додаткових бюлетенів. На цих виборах неймовірно велика кількість зіпсованих бюлетенів. По Львівській області — 20 відсотків. Це нереально.
Тягнибок виймає стержень із ручки. Підставляє його під вказівний палець так, що його не видно. Проводить рукою по аркушу і перекреслює.
— Отак псували бюлетені. Відрізали на дві третини стержень і примотували його скотчем до пальця. 90 відсотків тих зіпсованих бюлетенів — за "Свободу".
Чому псували саме ваші бюлетені?
— Бо наш виборець, зокрема в західних областях, стояв по 4 години в черзі й голосував. А те, що ми побачили на Київщині — це відверте нахабство. У нас є протоколи з мокрими печатками, наприклад, у Білій Церкві. За нас проголосували 6500 людей, і це було оголошено. Поки протокол доїхав до Києва, то в нас залишилося 1700. В Ірпені — мінус 1200 голосів.
Оскаржуватимете результати?
— Ми вже судимося.
Правда, що збираєтеся очолити Львівську облраду?
— Якби ж ми мали те, що планували, то могли б розраховувати на керівні посади. А так замість 56–58 депутатів чи й матимемо 40. Після оприлюднення екзит-полів вони перелякалися, що "Свобода" не просто перемагає в Галичині, а й просувається на Схід. Ми ж ледь не потрапили в ради Харкова, Полтави. Це їх зобов'язало косити "Свободу" і фальсифікувати, забирати у нас на Галичині.
Що робитимете, коли ваші судові позови не задовольнять?
— Закликатимемо людей виходити на вулицю. У Тернополі вже є наметове містечко під тервиборчкомом. Та сама ситуація в Білій Церкві.
Люди можуть масово вийти на вулиці через результати виборів?
— Ця влада має згадати, що помаранчева революція починалася зі сфальшованих результатів президентських виборів. На даний момент революційної ситуації немає. Люди незадоволені, плюються на владу, хочуть змін, але це незадоволення обмежується кухнею вдома, за келихом пива з друзями. Люди поки що не готові захищати свої права з відривом від звичного життя. Ще, напевно, влада не наступила на горлянку.
Що ж тоді може змусити їх вийти на вулицю?
— Народ прокинеться тоді, коли бандюки прийдуть у хату і заберуть останнє.
За таких умов скільки може протриматися режим Януковича?
— Теоретично дуже мало. Практично залежатиме від здатності українців терпіти приниження.
Скільки найменше?
— Якщо вони зроблять парламентські вибори навесні наступного року, то народ вийде й не віддасть їм свої голоси.
Зміна влади буде мирною?
— Ні. Якщо люди вийдуть на вулиці, то помаранчеві події видадуться дитячим садком.
Може бути кровопролиття?
— Вони до того доводять.
Чи готові ви очолити цей рух і взяти відповідальність за можливе кровопролиття?
— Якщо ми створили партію, то маємо розуміти наслідки. Партія — це не тільки боротьба за владу, а й жорстке протистояння та політична відповідальність. Так, ми повинні готуватися до того, щоб очолити такі маси людей. І не обов'язково одноосібно.
А з ким?
— Невідомо, хто з'явиться. Кожна ситуація формує нових лідерів та організації.
Чому неможливо змінити цю владу мирним шляхом?
— Бо вона є бандитською, з кримінальним ухилом. Тому просто так не здасться.
Кордони України залишаться нинішні чи якісь території можемо втратити?
— При цій владі ми де-факто створили умови для втрати Криму, зокрема Севастополя. Янукович навіть не намагається показати, що він є президентом усієї України. Він президент певних кланів та груп, які привели його до влади, і живе за їхніми законами. Для них головне — їхній бізнес-інтерес та два їхні господарі — кремлівські карлики.
Що будете робити з депутатами, які голосуватимуть урозріз рішенням партії?
— У нас таких не може бути.
Але ж у вас є підприємці, в яких можуть забрати бізнес.
— Це члени нашої партії, які пройшли з нами Крим і Рим. Зазвичай у них уже позабирали бізнес. Остання інформація: член "Свободи", що має серйозну посаду в комерційній структурі, стала депутаткою. Коли її шеф про це довідався, сказав, що буде звільняти. Він так само балотувався — від Партії регіонів, але в іншому районі. Не пройшов.
Але якщо все ж знайдеться кілька "тушок" у міських та обласних радах, вони можуть поховати ваші шанси на парламентських виборах.
— У нас не буде "тушок".
Тимошенко теж ручалася за кожного члена своєї команди.
— Коли ми вказували на конкретні прізвища тих людей, Тимошенко казала, що перевиховає їх. Тобто визнавала, що вони погані. Ми такого не кажемо. Бо у нас у партії є внутрішня люстрація. У нас не член партії не може іти в депутати. Єдиний виняток: ми цього разу в деяких регіонах висунули кількох священиків. Бо вони не можуть бути в партії.
Що чекає на Україну через декілька років?
— Партія регіонів ставить за мету узурпувати всю владу в Україні. Законодавчу — за рахунок "тушок" із БЮТу і НУ-НС, які працюють на них. Виконавчу узурпували після того, як Янукович підписав закон про Кабінет Міністрів, що дає йому право одноосібно вирішувати кадрові питання. Після рішення Конституційного суду стало очевидно: суди виконуватимуть політичні рішення і замовлення. Лишалося тільки місцеве самоврядування. Воно за цих розкладів може стати певною протидією.
Якою ви бачите вершину своєї політичної кар'єри — спікер, прем'єр-міністр, президент, політв'язень?
— Мій політичний пік настане тоді, коли ті ідеї, які декларує "Свобода", якими я живу, будуть реалізовані. До цього я прагну. Посада не має значення.
Ночує в машині
"Свобода" почала діяти 1991-го. Через чотири роки була зареєстрована. До лютого 2004-го називалася Соціал-національна партія України, очолював її лікар-психіатр Ярослав Андрушків.
2004 року його змінив Олег Тягнибок. Як лідер партії він отримує зарплату 12 тис. грн. Нещодавно продав автомобіль "Тойота Лендкрузер" — через проблеми з кредитом. Зараз користується "Тойотою Секвоя" одного з однопартійців.
— Я в ній ночую, бо багато їжджу, — розказує. — Маю в машині матрац, подушку, три костюми, сухпайок. Є можливість підключити комп'ютер та зарядити телефон.
Рідного брата відправив на найважчий округ
Андрій Тягнибок переміг на виборах у мажоритарному окрузі №47 у Сколівському районі Львівської області. Набрав майже 30% голосів. Друге місце посів колишній "порист", якого підтримувала Партія регіонів. Андрій очолює Службу безпеки обласної організації "Свободи".
— Коли Львівська організація запропонувала ввести його в список кандидатів, я відповів: це неможливо, — каже Олег Тягнибок. — Щоб не звинувачували в кумівстві. Максимум, що міг дозволити — йти по мажоритарці. Попросив принести мені результати останніх виборів і показати, де в нас був найгірший результат. На цей округ його і відправили.
6 
35413
Коментарі
49