Ганну Віктор скалічили за банку березового соку

 

 У селі Данівка Козелецького району Чернігівщини побилися  сусідки — 74-річна Ганна Віктор і Тетяна Сіра, 55 років.

Край їхніх городів ростуть берези. Син Ганни пробив три дерева для матері, три — для сусідки. Тетяна повісила на своїй березі записку: "Хто злив сік, будь проклятий".

— Ми якраз на городі прибирали, — згадує 15 квітня Вікторія Фрідріх, яка живе неподалік. — Баба Ганя кричить: "Ратуйте!" Дивимося, її Тетяна повалила. Брат побіг розбороняти.

— Стару відром лупила, — говорить Максим Григор"єв. — Кинулася до мене, в баби Гані з рота кров іде. Тетяна кричить: "Я собі синяків понабиваю і скажу, що то ви". Бабу в хату одвели, сину в Київ позвонили.

Пенсіонерку поклали до райлікарні зі струсом мозку.

— Я сполола клубнику. Пішла соку взять, — згадує Ганна Дмитрівна. — Поверталася, а назустріч Тетяна. Люта. Забрала відро й на мене. "Як ти мий сік пила, хай тобі рак у горлі стане", — кричить. Видрала жмут волосся. Повалила, відро на голову оділа, ногою стала. Ногами мене била. Я прикривалась, як могла. Слава Богу, підбіг Максим. Її ще "монашкою" називають. Яка вона монашка? Сама ж розказувала, як приїхала до нас, то й "Отче наш" не знала.

Скрізь рекламує, що монахиня, людей лікує. Це брехня

— Часто із нею сварилися?

— Жили нормально. Вона часто кудись виїжджала. А я годувала її собаку Боса. Тепер боюся, що на мене його спустить. Хоч він і знає мене, але як хазяйка прикаже — загризе.

Тетяна Сіра приїхала з Чернівців. Данівці називають її монашкою, бо ходить у довгому чорному одязі. Живе в цегляному будинку, обгородженому високим парканом. У дворі — ялинки й вівчарка, з городу видно дерев"яного хреста. Усе зачинене. Господиню застати в селі не вдається.

— Вона часто виїжджає, до неї приїздять. Голосно моляться, співають пісень, — розповідають сусіди. — А з нами майже не спілкується.

Жінки написали заяву до міліції. В обох зафіксували тілесні ушкодження легкого ступеня, винесли попередження.

У данівському Георгіївському монастирі кажуть, що Тетяна не монашка.

— Вона не від Бога, — запевняє черниця Олександра. — Скрізь рекламує, що монахиня, людей лікує. Це брехня. Чорниці в миру не живуть. Хотіла до нас у монастир, але не прийняли, бо ледь не побила батюшку під час розмови. Якось прийшла до нас жінка, вся тремтить, температура під 40. Було це під Хрещення, коли люті морози стояли. Її Тетяна холодною водою з колодязя поливала. Ми ледь її виходили. Та люди йдуть до Тетяни. Хоча ми не знаємо жодного, кого вона вилікувала. Її дії більше схожі на шаманство.

×