8-річного Михайла Брицка призвали до армії

 

Минулої п"ятниці 51-річна Ірина Брицко з Івано-Франківська побачила у вхідних дверях скручений папірець. Розгорнула: повістка.

— Я до чоловіка. Кажу: Володя, ти хіба в армії не служив? Чому тебе призивають? — згадує. — Прочитали уважніше, а це нашого Мишка в армію забирають. Я ледь не зомліла.

Ірина Брицко з чоловіком Володимиром виховують сина 8-річного Михайла. Він хворий на початковий ДЦП, відвідує спеціалізований дошкільний заклад. Працівники військкомату помилково відправили на його ім"я повістку до армії. У документі зазначили: "Михайло Брецько має з"явитися на призовний пункт по вулиці Довженка, 5а 19 квітня о 8.30". Прізвище вказали із двома помилками.

Із 53-річним Володимиром Брицком розмовляємо в середу по обіді. Він із дружиною прийшов по сина у дитсадок.

— Я подумав, що у військкоматі помилилися, — каже Володимир. — Зателефонував у міський відділ. Кажу, Міші 8 років. Та і за станом здоров"я дитина в армії служити не зможе. Жінка, з якою говорив, ще й нахамила мені. "Нині вас таких багато розвелося. Хочете сина від армії відмазати? А за це карають", — кричала у слухавку.

У повістці зазначалося, що за неявку на пункт із призовника стягують штраф — 51 грн. А за ухиляння від призову можуть позбавити волі до трьох років. Сім"я прийшла до військкомату.

Вас таких багато розвелося. Хочете сина від армії відмазати?

— Звичайно, ми розуміли, що хлопця до армії не візьмуть. Та й штрафів ніхто би на нас не наклав. Прийшли, щоб показати тим дядям і тьотям, що вони помиляються. Ну і що від армії чоловіки не тікають, — усміхається Володимир.

Голова медичної комісії помилку визнала. Пояснила, що непорозуміння виникло, мабуть, через неуважність паспортистів ЖЕО N6. Але ті свою провину також заперечують: про майбутніх призовників дають дані, коли тим виповниться 16 років.

— Таких ситуацій у місті ще не було. Проводимо службове розслідування, — говорить міський військовий комісар Ігор Сорокопуд.

Батьки збираються повісити повістку на стіну в рамці.

— Мені друзі радять оформити позовну заяву. Стопудово можемо виграти. А за гроші полікуємо свого "солдатика" у дельфінарії. Може, й допоможе щось дитині, — Володимир гладить коротко стрижену голову сина.

Родина Брицків живе в багатоповерхівці на вул. Гаркуші, 11а.

— Мишко нормально розвивався до півторарічного віку. Бігав, гугукав. А потім почав хворіти. Днями не злазив із рук, перестав вимовляти слова, став худнути, — продовжує Володимир. — Син любить співати, малює, у садочку грає на піаніно якісь свої мелодії. А говорить погано. Виразно вдаються лише "мама" і "папа". Мабуть, не розуміє, що таке армія. Хоча з іграшкового пістолета стріляти вміє.

— Ми дуже хотіли дитину. Тому й ризикнули так пізно народити. Це була бажана дитина, — каже Ірина.

Від першого шлюбу в неї є донька Вікторія, 29 років. Живуть усі разом. Ірина працює інженером на залізниці, Володимир доглядає за Михайлом. Старша дочка займається торгівлею.

×