Жодний адвокат у Ніжині й Чернігові не береться за цю справу. Вдові загиблого льотчика Олега Довганюка, 36 років, пояснюють, що не хочуть зв"язуватися з міліцією. Його родичі шукають захисника у Києві.
— Нам потрібен адвокат, бо хочемо провести незалежну експертизу братового тіла, — каже двоюрідна сестра загиблого Катерина Мисник, 21 рік. — У прокуратурі сказали, що Олег упав і отримав закриту травму голови. Мій брат мав два метри й десять сантиметрів зросту, зовсім не хиляк. На ногах і тілі в нього синців немає, на обличчі — лише одна подряпина. А на потилиці — гематома. Хто ж тоді його так штовхнув, що від удару об землю тріснув череп? Без адвоката з нами ніхто не хоче навіть говорити, — Катя розповідає про брата, наче той ще живий.
Вона заспокоює його вдову Галину, наливає їй склянку води і крапає туди валер"янки.
— Олег п"ятнадцять років служив країні, а з нього роблять монстра, — каже Галина. — Я не можу увімкнути вдома радіо чи телевізор, бо кажуть, що це він напав на міліціонерів і стріляв у них. Як синові таке про батька чути? — плаче жінка.
Олег Довганюк був улюбленцем авіазагону. Льотчик першого класу. Останнім часом пілотував вертольоти МІ-6. За хоробрість під час ліквідації наслідків повені на Закарпатті нагороджений орденом "За відвагу у надзвичайній ситуації". Нещодавно був призначений на посаду заступника командира авіазагону з льотної підготовки. Його напевне чекала вдала кар"єра. Турбувало лиш те, що сім"я з двома дітьми — 14-річним Євгеном та 8-річною Оленкою — вже сім років винаймає квартиру.
— Олег не міг наполягти на своєму, — пояснює вдова. — Хоч і мав звання підполковника, працював заступником командира — а ми все в кінці квартирної черги... Бувало, прийде з роботи, розказує мені, що довелося крикнути на підлеглого, і сам переживає, чи не образив людину. Він не міг першим полізти у бійку, це неправда, — переконана Галина.
Мій брат мав два метри й десять сантиметрів зросту
Першого червня Олег Довганюк повернувся з відрядження. Разом з Людмилою Баландіною, яка працює офіціанткою у їдальні авіазагону, та її подругою Галиною Овдієнко пішли посидіти на березі Остра.
Зараз Людмила Баландіна зі струсом мозку лежить у Ніжинській лікарні. У неї розсічена брова — міліцейським гумовим кийком. Праве око запливло, видно свіжі синці.
Каже, що дуже слабка після ночі допитів у прокуратурі. Потім просить показати журналістське посвідчення і аж тоді погоджується розповісти про загибель Довганюка:
— Ми розстелили покривало на березі, прийомничок у нас грав, — розказує Людмила. — Не пили. У нас тільки пляшка мінералки була. Олег взагалі не п"є. Поруч, метрів за десять, відпочивала ще одна компанія. У них був автомобіль, голосно грала музика. Чутно було, що кажуть тости, мабуть, щось святкували. Сусіди до нас одразу почали приглядатися. Один із них, кремезний, невисокий, навіть підійшов і щось сказав Олегові. Я не почула, що саме. Той відповів: "Мужики, у вас своя компанія, у нас — своя".
Та коли жінки на хвилинку відійшли, почалася бійка.
— Олега оточили троє чоловіків, — продовжує Людмила. — Четвертий заходив з-за спини. Олег підняв руку з пістолетом вгору і закричав: "Назад, не підходьте!". І вистрілив угору. Тоді на нього на швидкості поїхала машина, хотіли його до річки прижати. Авто різко тормознуло коло Олега й зачепило його, та він не впав. Тоді з машини вискочив водій. Направивши пістолета, закричав: "Кинь зброю, стрілятиму!".
Коли пілот вистрілив, хулігани оскаженіли. Почали матюкатися, повалили Довганюка на землю. Водій дістав міліцейський кийок і почав бити його по голові.
— Клепав Олега по голові по-звірячому, — підтверджує Людина подруга Галина.
Баландіна кидалась розбороняти, та її відштовхували. Коли ж їй удалося-таки підбігти до колеги, той уже не ворушився. Людмила прикрила його голову собою, діставши від нападників кілька ударів.
— Люда кричала: "Хлопці, що ж ви робите, ви ж його вбили!". Тоді бити перестали, — пригадує Галина Овдієнко. — Перевірили на Олеговій шиї пульс. У нього вся голова була в крові, вона текла з вух і з носа. А той, що бив, сказав: "Та все нормально. П"яний, то й заснув".
Прохання жінок викликати міліцію і "швидку" нападники проігнорували. Тоді Галина побігла дзвонити додому. Міліція приїхала відразу ж, а "швидку" довелося ще півгодини чекати.
О другій ночі Олег Довганюк не приходячи до тями помер у лікарні.
На ранок з"ясувалося, що того вечора на Острі відпочивала компанія міліціонерів з Ніжинського райвідділу. Відзначали день народження свого колеги, майора міліції Костянтина Лісогора — начальника слідчої частини райвідділу.
За словами міліціонерів, вони обеззброювали хулігана, який почав у них стріляти. Не били, а лише повалили на землю, щоб відібрати пістолет.
Той, що бив, сказав: "Та все нормально. П"яний, то й заснув"
Ніжинська прокуратура порушила карну справу за фактом смерті Олега Довганюка за статтею "Ненавмисне вбивство". За інформацією "ГПУ", начальник місцевого райвідділу міліції Микола Рубель заднім числом написав заяву про звільнення за власним бажанням.
— Уявляєте, мені заступник прокурора Чернігівської області сказав, що вони відкрили справу лише з поваги до Міністерства надзвичайних ситуацій, — обурюється колега загиблого Григорій Прищепа.
Після смерті Олега Довганюка керівництво Ніжинського авіазагону МНС пообіцяло виділити його сім"ї однокімнатну квартиру. Потім, мовляв, дадуть трикімнатну.
— На ім"я Галини Довганюк відкрито рахунок у банку, куди перерахують гроші усі відділення МНС, — каже Ігор Рунаєв, начальник державної авіаційної рятувальної служби МНС. — Доб"ємося також, щоб вона отримувала пенсію як вдова загиблого офіцера.
Україна втратила 20 мільйонів гривень
Підготовка льотчика класу Олега Довганюка коштувала державі 20 млн грн. Потрібно 20 років льотної практики, щоб молодий пілот міг набути професійних навичок, які мав загиблий підполковник. Тільки пальне для тренувальних польотів за цей час коштує більше половини цієї суми.
— Сьогодні мені замінити загиблого пілота в Ніжинському авіазагоні ніким, — розповів "ГПУ" Григорій Прищепа, 53 роки, член комісії МНС, створеної у зв"язку з трагічною загибеллю підполковника Олега Довганюка. — Він був льотчиком першого класу. Асом. Він міг гасити пожежі, сісти на невеликий майданчик і вивезти людей. Пілот такого рівня, як Довганюк, міг навіть зняти людей з даху нью-йоркського Всесвітнього торговельного центру. Принаймні зумів би.
5 
35413
Коментарі
1