Зброя, якою Росія вбиває українців

Хіба що ядерні вила не увігнала Росія у чисте і святе тіло України

Одного вечора мама вивела мене на подвір'я і вказала на Місяць.
– Що ти бачиш? – спитала.
– Місяць…
– А що на ньому?
Я придивився, сподіваючись уздріти нове й учора не бачене, та, окрім знайомих плям, нічого не виявив. Про них і сказав.
– То не плями, – сказала мама. – То тіні Каїна і Авеля.
– А хто вони такі й чому їхні тіні впали на Місяць, а не на землю?
– Адамові сини.
Адамом у селі звали дядька, чиї сини, і старший, й шість молодших, пішли колись на війну і пропали безвісти.
– То вони тепер знайшлися? – спитав я і став придивлятися пильніше. – А може, і наш дідусь там, на Місяці.
Мамин тато також пропав безвісти, і вона за ним горювала. Він доню дуже любив, а після того, як пропав на війні, любити її стало нікому.
– Не нашого Адама, іншого, – зітхнула мама. Вона знала, її тата немає ані на Місяці, ані на Землі, інакше б давно прийшов. – Сини того Адама на війну не ходили, тоді ні з ким було воювати. Просто один узяв на вила іншого та й підняв угору. Каїн – Авеля. Це так розгнівало Бога, що він кинув їхні тіні аж на Місяць, щоб усі бачили і не забували.
Я замислився, але не згадав нічого, через що варто вбивати людину. Та ще й вилами, які придумали для зручності у роботі – ворушити сіно, скирдувати солому або подавати її нагору дядькам, яких покликали перекривати сарай. Тому спитав:
– Навіщо Каїн таке зробив?
– Цього вже ніхто не пам'ятає. Давно це сталося і не у нашому селі, – сказала мама. – Випив зайвого чи образився на брата та й розходився, Бог його знає. Факт, що вбив. І тепер каратиметься, поки стоятиме світ.
І мама знову показала на Місяць:
– Дивися – он Каїн стоїть, а он вигнулося на здійнятих вилах тіло нещасного Авеля, брата його рідненького. Бачиш?
Тепер тіні прочиталися чіткіше й справді нагадали те, про що розповіла мама. Мої очі засльозилися, стало шкода обох – і заколотого вилами брата, і того, що відтоді не може ані жити, ані вмерти – лише висіти над землею у вигляді нагадування.

Росію, що також підкралась уночі й підступно настромила Україну на криваві вила війни, мені шкода не стане ніколи. Так я думаю сьогодні. Навіть мріється, щоб її якнайшвидше розірвало на шматки. Не заради самої помсти: без цього болючого для московітів дійства не висмикнути її гострих вил із стікаючого кров'ю, проте, на відміну від Авеля, живого тіла України.
Росія – не брат нам і не сестра. Сусідка. Безпам'ятний і невдячний учень, якому свого часу ми і вчителів послали у дикі до того землі – зі своїми підручниками послали, за якими самі давно вчились, і за парти всадовили, і грамоті вивчили, і у люди вивели, і перед Господом нашим християнами поставили. А все одно – і боляче, і прикро. Адже на багатовікове добро наше, по-суті братське добро, Московія відповіла біблійних масштабів підлістю.
Не заперечуватиму, між сусідами трапляється всіляке. Навіть війни. Але війни бувають різні. Нинішня, яку затіяли проти нас московіти, замішана на рідкісній і невмотивованій ненависті, яка, сподівалися, канула у небуття разом з Гітлером. Вже у Криму за пізнішими зізнаннями "ввічливих" "зелених чоловічків", вони готові були вбивати і випалювати українців і все українське. На Донбасі ненависть новітніх каїнів прорвалася назовні.
Жорстокість російських завойовників та їхніх посіпак зруйнувала всі можливі перепони. Дослідження її форм і природи ще попереду – у рамках і людського, і Божого Суду. Я ж пропоную поглянути на знаряддя вбивств, які здійняли проти нас каїнові наступники. Ця зброя також гідні подиву – усе найдосконаліше і найстрашніше Росія націлила нам у груди. В арсеналі наших невдячних і агресивних сусідів не залишилося, мабуть, жодного смертоносного знаряддя, яке б вони не використали для вбивства українців на нашому таки подвір'ї.
Хіба що ядерні вила не увігнала Росія у чисте і святе тіло України.
Але тоді точно на Місяці замість Авеля і Каїна з'являться нові тіні.
От лише кому вони будуть наукою і застереженням?..

Абетка неоголошеної, проте реальної війни
Автомат Калашникова – легенда радянського зброярського мистецтва, найпоширеніший у світі вид автоматичної стрілецької зброї. Простий за конструкцією, має високі бойові та експлуатаційні якості. З часу винаходу є учасником усіх великих і малих війн. Серед перших видів зброї з'явились АК і на Донбасі – спочатку у терористів, а потім – у руках регулярних частин армії Росії.
"Акація" 2С3 – 152-міліметрова дивізійна самохідна гаубиця на гусеничному ходу. У боєкомплекті "Акації" – уламково-фугасні снаряди ОФ-25, ОФ-540 і ОФ-540ЖС, здатні пробивати 250-міліметрову броню. Гостроголові снаряди Бр-540 і тупоголові Бр-540Б з балістичним наконечником на кілометровій відстані пробивають броню завтовшки до 120 мм. Проте й "Акації" наші хлопці навчилися знищувати – зокрема, 9 лютого 2015 року вони підірвали чотири російські дивізійні гаубиці.
Безпілотний літальний апарат (БПЛА) – пристрій, який виконує політ і посадку без фізичної присутності пілота на борту. Масово у військовій справі почав застосовуватися у XXI столітті – насамперед для тактичної і стратегічної повітряної розвідки. Може використовуватись і для нанесення вогневих ударів по наземних цілях. До війні на Донбасі армія РФ не мала достатнього досвіду використання БПЛА.
БМП-2 – бойова машина піхоти. Масово використовується на Донбасі. Основне озброєння – гармата 30-міліметрового калібру 2А42. З нею спарений 7,62-міліметровий кулемет. На даху башти між люками командира й навідника розміщено пускову установку 9П135М (9П135М-1), що дозволяє атакувати різні цілі, у тому числі танки й вертольоти.
БС-41 – бронебійно-запалювальна куля для протитанкової рушниці. Складається зі сталевої біметалічної оболонки, свинцевої сорочки, металокерамічного сердечника з карбіду вольфраму (сплав РЕ-8) і запального заряду. Ця куля на відстані 350 метрів пробиває 30-міліметрову броню, а за 100 – 40-міліметрову. У донну частину БС-41 може вставлятися капсула з подразнюючою речовиною – хлорацетофеноном. Належить до найновітніших розробок РФ.
"Бук", "Бук-М1" – самохідний зенітно-ракетний комплекс, призначений для знищення аеродинамічних цілей на малих та середніх висотах (від 30 м до 14-18 км) навіть в умовах інтенсивної радіопротидії. Розпізнає літаки і гелікоптери, а також балістичні ракети. Пасажирський "Боїнг-777", що виконував 17 липня 2014 року рейс Амстердам–Куала–Лумпур, було збито терористами у небі над Донецькою областю модернізованим "Буком-М1". На борту літака перебувало 298 осіб, у тому числі 15 членів екіпажу.
"Буратіно" ТОС-1 – гібрид танка Т-72 і установки залпового вогню. Стріляє 220-міліметровими некерованими реактивними снарядами з термобаричної бойовою частиною, що мають ефект подвійного підриву: спочатку на висоті 5-15 м вибухає перший заряд і розпилює хмару аерозольної суміші діаметром до 50 м, а потім другий заряд запалює цю суміш. Усе живе у радіусі 300 квадратних метрів знищується високим тиском і температурою. Дальність стрільби – 3 кілометри. Перші "Буратіно" з'явилися на озброєнні луганських терористів. Активно застосувалися, зокрема, 15 січня 2015 року при обстрілі Донецького аеропорту.
"Вал" – безшумний автомат Сердюкова (АС), ексклюзивна розробка РФ на базі безшумної снайперської гвинтівки. Перебуває на озброєнні підрозділів спеціального призначення Росії. Маса автомата без прицілу й з неспорядженим магазином – 2,5 кг. Калібр 9 мм, здатен робити 800-900 пострілів на хвилину, початкова швидкість кулі – 280-295 м/с. Прицільна дальність: 420 метрів – з відкритим прицілом, 400 – з оптичним, 300 – з нічним.
"Васильок" 2Б9 – міномет калібру 82 мм. Заряджається касетою з чотирма мінами й стріляє на відстань до 4,5 кілометрів, що дозволяє терористам обстрілювати житлові квартали і перехрестя, не полишаючи блокпостів. Саме "Васильком" було накрито квартал Сонячний у Луганську, внаслідок чого загинули мирні жителі. Міни вибухають з великою кількістю гострих осколків.
"Верба" – переносний зенітний ракетний комплекс. Розробка 2011 року Коломенського конструкторського бюро машинобудування. На озброєння армії РФ надійшов наприкінці травня 2014 року, а вже 6 червня у небі над Слов'янськом ракетою 9М336, випущеної з "Верби", було збито на висоті 4050 метри український транспортний літак Ан-26. "Верба" на експорт не поставляється, розробка тримаються у секреті. За наявною інформацією, здатна знищити ціль на відстані 6,5 кілометрів або на висоті 4,5 кілометри.
"Гвоздика" 2С1 – 122-міліметрова полкова самохідна гаубиця. Призначена для придушення й знищення живої сили, артилерійських і мінометних батарей, а також для руйнування дзотів. Розроблена Харківським заводом імені Серго Орджонікідзе. До війни з Україною російські сухопутні війська мали на озброєнні 2200 одиниць 2С1.
"Гіацинт" 2А36Б – крупнокаліберна 152-міліметрова гармата. Працює при температурі від –50 до +50 градусів, буксирується за допомогою вантажівки. З "Гіацинтів" росіяни обстрілювали кордон України у Луганській області, а потім дончаки Козіцина, встановивши на навколишніх пагорбах гармати цієї та інших модифікацій, поливали вогнем обидва обласні центри Донбасу.
"Град" БМ-21 – система реактивного залпового вогню на базі автомобіля Урал-375. Вдосконалений аналог знаменитої "Катюші". Найпопулярніша серед терористів і російських військових важка зброя, з якої вони обстрілюють українську армію і мирне населення. Працює на відстань від 4 до 42 кілометрів, що дозволяє загарбникам накривати українські позиції з території Росії. Калібр снарядів 122 мм. Установка має понад 20 модифікацій, які варіюються залежно від кількості снарядів і дальності стрільби. Перші обстріли "Градом" української території були здійснені з селища Гукове Ростовської області у липні 2014 року.
"Град" 2Б26 – 122-міліметрові 40-стовбурні реактивні системи залпового вогню. Модернізований варіант бойових машин 2Б5 з перестановкою вогневої частини з шасі автомобіля Урал-375 на нові шасі автомобіля КамАЗ-5350. Перебувають виключно на озброєнні армії РФ. Вперше були продемонстровані на військовому параді 9 травня 2012 року у Ростові-на-Дону. З 2015 року беруть участь у війні проти України.
"Джміль" – реактивний піхотний вогнемет (РПВ). Надійшов на озброєння 2004 року, 2008-го успішно був випробуваний росіянами у війні з Грузією, сьогодні вбиває українців. Один боєць з таким вогнеметом здатен замінити артилерійський розрахунок. При цьому "Джміль" надзвичайно мобільний – важить 8,8 кг і має довжину 940 міліметрів. Максимальна дальність стрільби – 1700 метрів. Його снаряди з легкістю руйнують стіни з цегли, каменю та бетону. Саме з таких вогнеметів росіяни зі своєї території обстріляли українських прикордонників у селищі Мілове на Луганщині у ніч на 10 серпня 2014 року.
Екзаменаційні стрільби по живих мішенях. Курсанти Коломенського вищого артилерійського командного училища Росії на початку жовтня 2014 року здавали іспит, обстрілюючи з території Росії українські війська на Саур-Могилі у Донецькій області. Таким чином майбутні артилерійські офіцери РФ розпочали свою військову біографію з участі у воєнному злочині.
Засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) – ці технології були до війни з Україною слабким місцем російської армії. Донбас став для них полігоном. Основним завданням російської РЕБ є дезорганізація управління військами ЗС України. Росіяни виявляють і виводять з ладу пункти управління та інші радіоелектронні об'єкти, придушують наші системи і засоби управління та розвідки. З іншого боку, засоби РЕБ покликані забезпечити надійну роботу систем і засобів управління своїми військами і зброєю.
"Змій Горинич", або УР-77 "Метеорит" – установка розмінування. Створена на базі самохідної гаубиці 2С1 "Гвоздика". Розмінування здійснюється за допомогою ударної хвилі від вибуху снаряда, яка детонує міни. Росіяни використовують Змія" проти українських підрозділів. При одночасному запуску і підриві декількох зарядів виникає ефект об'ємного вибуху, що розчищає укріплені руїни і знищує живу силу. Для атакувальних дій "Змія Горинича" росіяни вперше застосували під час війни у Чечні. На Донбасі – проти "кіборгів" під час штурму донецького аеропорту. Машина існує в РФ лише у кількох ексклюзивних екземплярах.
"Ігла" 9К38 – переносний зенітно-ракетний комплекс, призначений для ураження вертольотів і літаків на низьких висотах. Ракета може бути запущена зенітником з плеча з будь-якого відкритого майданчика, з окопу, з кузова рухомої автомашини, з залізничної платформи і навіть з водойми. Надійно функціонує в умовах граничних температур і високої вологості, при різких перепадах температури і при зануренні у воду на півметрову глибину, а також у негерметичній кабіні літака на висоті до 12 кілометрів. 6 червня цей комплекс використовувався при штурмі пункту пропуску "Маринівка" на українсько-російському кордоні, а у ніч на 14 червня 2014 року такою "Іглою" у районі аеропорту Луганська було збито Іл-76. Знайдені пускові труби 9М39-1 засвідчили, що принаймні до 12 квітня 2014 року вони зберігалися на складі в/ч № 33859 Збройних сил в Єйську.
Касетний снаряд – капсула, яку заповнюють безліччю маленьких вражаючих елементів. При розриві вони розлітаються і замість однієї цілі накриваються 50-100. Використовується проти танків, бронетехніки та найчастіше – проти піхоти. 2008 року у Дубліні 109 країн підписали Конвенцію, яка забороняє застосування цих боєприпасів, оскільки вони призводять до масової загибелі цивільного населення, зокрема дітей. За висновками експертів і спостерігачів ОБСЄ, під час обстрілу Краматорського летовища та околиць міста 10 лютого 2015 року російські терористичні війська використали касетні снаряди з боєприпасами підвищеної дальності "Торнадо", внаслідок чого загинуло багато мирних жителів.
"Леопард" 1РЛ232 – станція наземної артилерійської розвідки. Броньовані радіолокаційні комплекси росіяни розташовують одразу за передовою лінією і відстежують переміщення українських підрозділів, вогневу артилерію, фіксують вертольоти й безпілотники. "Леопарди" також виконують функцію точних систем націлювання, що дозволяє бойовикам перетворити артилерію й ракети "Град" на щось більш смертоносне. 1РЛ232 здатен засікати цілі у повітрі, на суші й на морі на відстані до 40 кілометрів. На війні у Донбасі – з листопада 2014 року.
Магнітно-резонансна зброя – належить до найновітніших розробок. При ураженні нею, за свідченням очевидців, у людей "розривається все у голові". Є відомості, що цей вид зброї російські агресори застосували у Донецькій області 11 вересня під Дебальцевим.
"Нона" 2С9 – самохідна гармата-гаубиця, основна артилерійська система повітрянодесантних та аеромобільних військ РФ. При вибуху осколково-фугасного снаряду 30Ф49, якими оснащена "Нона", утворюється понад 3500 осколків вагою 0,5-15 г, що розлітаються зі швидкістю 1800 м/с. Якщо детонатор цього снаряду встановлено на фугасну дію, утворюється вирва завглибшки 2 м та діаметром 5 метрів. Постріли "Нона" накривають цілі на відстані до 8,7 км. Одну з таких гармат українськими військовиками було знищено у районі населеного пункту Весела Гора у Луганській області.
"Оса-АК" – всепогодний, автономний самохідний зенітно-ракетний комплекс малої дальності. Станція супроводу цілей здійснює пошук, захоплення і супровід на дальності до 23 км при висоті польоту 5000 метрів. Основним озброєнням "Оси" є 6 твердопаливних зенітних керованих ракет 9М33, які стріляють на відстань до 6 км. Перші "Оси" терористи Донбасу отримали 1 серпня 2014 року, 15 серпня їх зафіксували на вулицях Донецька.
"Панцир-С1" – самохідний зенітний ракетно-гарматний комплекс ближньої дії. Російська армія експлуатує їх з 2012 року. Наприкінці січня ці комплекси зайняли бойову позицію посеред великого житлового кварталу Шахтарська. Українська армія "Панцирів" на озброєнні не має.
"Піон" 2С7 – самохідна гармата. Призначена для придушення тилів, знищення військових і цивільних об'єктів на відстані до 47 кілометрів. 29 січня колона російських "Піонів" була помічена у Макіївці Донецької області. В українська армії таких гармат немає.
"Поднос" 2Б14 – 82-міліметровий міномет радянського виробництва, стріляє тими ж снарядами, що і "Васильок". Створювався на підтримку моторизованим частинам. Незамінний у ближньому бою для знищення супротивника в окопах, за будинками і огорожами. Важить міномет лише 42 кілограми, мінімальна дальність стрільби – 85 метрів, максимальна – 3900 м.
Протипіхотні міни – вбивають вибухом фугасу або осколками. Ці боєприпаси бувають миттєвої дії і сповільненої дії, поділяються на контактні та безконтактні. Оттавською конвенцією 1999 року, яку підписала й Україна, виробництво, накопичення і застосування протипіхотних мін заборонено. На Донбасі зафіксовано використання цих мін російськими бойовиками.
"Рапіра" Т-12 (2А19), "Рапіра" МТ-12 – перші у світі потужні гладкоствольні протитанкові гармати. Для стрільби прямим наведенням мають денний ОП4М-40 і нічний АПН-5-40 приціли. Снаряд "Рапіри" здатен на дистанції 1000 метрів пробити 215-міліметрову броню. Зі спеціальним приладом наведення може стріляти протитанковою ракетою "Кастет", яка керується променем лазера і здатна пробити "реактивну броню" завтовшки 660 мм на відстані від 100 м до 4000 м.
"Рись" 1РЛ239 – радіолокаційний комплекс, що відстежує війська, артилерію і навіть апарати, що летять на малій висоті. Забезпечений потужною зброєю і може перебувати безпосередньо на лінії фронту. "Рисі" були зафіксовані західними журналістами у Торезі у листопаді 2014 року.
"Ртуть-БM" – комплекс радіоелектронної боротьби. Перші машини в Україну завезли наприкінці 2014 року. Придушують системи зв'язку та радіолокації і "ставлять" захист від артилерії на території до 50000 квадратних метрів.
"Сани" 2С12 – 120-міліметровий міномет радянського виробництва у комплекті з транспортною машиною 2Ф510 на базі ГАЗ-66. Заряджається з дула. Максимальна дальність стрільби – 7100 метрів, робить 12 пострілів на хвилину. Два таких міномети разом з артилеристами було знищенню у районі населеного пункту Сокольники Луганської області.
"Смерч" – реактивна система залпового вогню (РСЗВ). Накриває цілі на відстані від 20 до 120 кілометрів. У бойовий стан приводиться за три хвилини. В Україні російський підрозділ РСЗВ "Смерч", зокрема, забезпечував вогневу підтримку терористів в останню декаду січня на донецькому напрямку. З чотирьох пускових установок цього класу, встановлених у Горлівці, 10 лютого 2015 року було обстріляно мирний Краматорськ, який перебуває поза зоною воєнних дій.
Снаряди РСЗО – модернізовані снаряди, створені на базі БМ-21 калібру 122 мм. Є російською модифікацією, тож надходять на озброєння ДНР виключно з Росії. Мають більшу, порівняно з попередніми аналогами, потужність і більшу площу й інтенсивність ураження. Один тип снарядів начинений стрічковими касетами, які при вибуху розділяються на безліч дрібних ромбовидних елементів з гострими краями. Снаряд не залишає воронки і вибухає, розсіюючи смертоносні елементи. Саме розрив такого снаряда став причиною загибелі у Гнутовому інваліда, якого ранком вивели на веранду подихати повітрям.
Станція мовлення ЗС-82 на базі БРДМ-2 – броньована машина з потужним ретранслятором звуку. У російсько-українській війні її використовують для дезінформації українських військових та цивільних, для трансляції гуркоту військової техніки, аби спричинити паніку. Дальність дії – 6 км, потужність – 1000 Вт. ЗС-82 – це пропагандистська техніка сучасної російської армії, що раніше майже не застосовувалася.
"Стріла-10" – пускова установка для зенітних керованих ракет 9М37 з дальністю ураження до 5 кілометрів. Наводять їх за допомогою радіодалекоміра міліметрового діапазону. Знищує цілі на висотах від 25 до 3500 метрів. Цей броньований ракетний комплекс малої дальності з'явився на озброєнні російсько-терористичних військ на Донбасі наприкінці червня – початку липня 2014 року. Зокрема у Луганську було сфотографовано ЗРК "Стріла-10 М3".
Термоболічні снаряди – боєприпаси об'ємного вибуху, що працюють за принципом аерозольного розпилення горючої речовини з наступним підривом газової хмари. Після вибуху утворюється воронка від 5 до 10 метрів у діаметрі і глибиною понад півтора метри. У лютому 2015 року під час обстрілу Новоселівки такий снаряд влучив у житловий будинок, де мешкала родина з п'яти осіб.
"Торнадо Г" 9К51М – реактивна система залпового вогню. Надійшла на озброєння російської армії 2012 року і є результатом модернізації реактивної системи залпового вогню "Град". На відміну від попередника має підвищену дальністю стрільби за рахунок нових 122-міліметрових снарядів і автоматизації системи. Вражає цілі на відстані до 100 кілометрів. "Торнадо-Г" використовує боєприпаси як від "Граду", так і новітні з відокремлюваними бойовими частинами і самонавідними бойовими кумулятивними елементами. "Торнадо" активно використовувалися і 2014 року – зокрема, у ніч на 11 липня під Зеленопіллям, коли загинули 19 українських військових і близько сотні отримали поранення, також при обстрілі луганського аеропорту, 2015 року – під час обстрілу житлових будинків у Гнутово й Миколаївці, що під Маріуполем, мирних жителів Краматорська. Включивши до Мінської угоди 2015 року згадку про відведення з лінії вогню "Торнадо С", Путін визнав факт російської присутності на Донбасі, оскільки українська армія таких систем не має.
"Точка У" – належить до високоточних тактичних комплексів. Його основа – керована протягом усього польоту одноступенева балістична ракета. Вона може нести як ядерні та хімічні заряди, так і звичайні – осколково-фугасні. Призначена для знищення малорозмірних цілей у глибині оборони на відстані від 15 до 70 км з можливим відхиленням у 250 м. Площа ураження касетною бойовою частиною ракети – до 70000 квадратних метрів. Лише з 30 жовтня по 9 грудня 2014 року Росія перекинула на Донбас чотири таких комплекси.
Танк Т-72 "Урал" – радянський базовий панцерник, основа російського танкового парку. Головним озброєнням Т-72 є спеціальна 125-міліметрова гладкостовбурна гармата 2А46М. Конструкція танка дозволяє у фронтових умовах заміняти трубу ствола без демонтування башти. На Донбас Росія ввела понад тисячу Т-72 різних модифікацій. Одну з машин викрали вночі 9 лютого 2015 року військовослужбовці 2-го артилерійського дивізіону 128-ї української механізованої бригади.
"Тюльпан" 2С4 – самохідний міномет. При штурмі луганського аеропорту російські терористи використала снаряди типу 3ВБ4 та 3ВБ11, що мають потужність до двох кілотонн у тротиловому еквіваленті. "Тюльпан" брав участь у масованому обстрілі Маріуполя 24 січня 2015 року.
"Ураган" 9К57 – реактивна система залпового вогню. Стріляє одиночними пострілами і залпами тривалістю 20 секунд. Один залп знищує все живе на площі 430 тисяч квадратних метрів. Дальність стрільби – від 8,5 до 34 кілометрів. Вперше цю надпотужну зброю було застосовано при обстрілі селища Новокатеринівка Донецької області. Нерозірвані снаряди, випущені з "Урагану", рятувальники минулого літа знаходили у Слов'янську. На озброєнні армії РФ до війни з Україною перебувало понад 900 "Ураганів". З десяток установок разом зі снарядами та екіпажами було відправлено на Донбас.
Фосфорні бомби – зброя, що спричиняє особливо тяжкі та хворобливі каліцтва або повільну і дуже болісну смерть. Заборонена міжнародною Конвенцією. Наприкінці липня 2014 року Україна підготувала для Ради Безпеки ООН і ОБСЄ докази того, що бойовики планують використовувати ці боєприпаси для установок "Град" і ведуть переговори з Росією про їх постачання. На складах РФ досі зберігаються мільйони одиниць неутилізованих фосфорних боєприпасів для артилерії і систем залпового вогню. Проте доведених фактів реалізації цього злочину на Донбасі поки що не обнародувано.
Ядерна зброя. Наприкінці жовтня 2014 року отаман так званого Всевеликого війська донського Микола Козіцин, що воював на боці "ЛНР", зробив сенсаційну заяву: "У нашому розпорядженні є ядерна боєголовка. Їх було чотири в України, інші укропи кудись сплавили, а одну ми роздобули". Це був чистісінький блеф, проте він насторожив. Адже після аналогічних заяв терористів про нібито захоплення ними якогось виду зброї, ця зброя за кілька днів й насправді у них з'являлася. На щастя, того разу Путін не ризикнув направити на війну проти українців ще й таку зброю. Він застосовує її здалеку – як елемент ядерного шантажу.

Щодоби Росія вводить на Донбас різними шляхами і дорогами два ешелони найдосконалішого знаряддя для вбивства українців.
Щодоби Росія вганяє у тіло України 150 тонн смертоносних мін і снарядів.
За оцінкою посла США в Україні Джеффрі Пайетта, бойовики на сході України мають на озброєнні завдяки Росії "більше танків, БТР, важкої артилерії і ракетних систем, ніж деякі європейські країни й країни-члени НАТО".
Інші публікації автора