"Свободівці" підтримали відкриття меморіальної дошки генерал-фельдмаршалу Російської імперії Іванові Паскевичу?
В Полтаві 17 травня на стіні міського РАГСу урочисто відкрили меморіальну дошку довіреній особі імператора Миколи І, генерал-фельдмаршалу Російської імперії, ясновельможному князю Варшавському, графу Єриванському, дипломату і державному діячу Іванові Федоровичу Паскевичу.
На це грандіозне дійство для масовки зігнали дітлахів із найближчих шкіл. Стояли, під дощем мокли.
Табличку окропив священник. Солдати поклали великому полководцю букет квітів. Дивно, що не стріляли в повітря, бо ж ця людина брала участь в усмиренні гірських вільних народів Кавказу, та керувала придушенням Польського визвольного повстання в якому була задіяна й Україна.
Вшанувати пам'ять героя прийшло, навіть, всеукраїнське об'єднання "Свобода". Правда, злі язики кажуть, що вони намагались зірвати захід, тримали в руках націоналістичні плакатики й перекрикували виступаючих словами "Ганьба, ганьба, ганьба!"
Так от, не вірте жодному слову. То все брехня! Свободівці справді стояли з плакатами із написами "Паскевич кров'ю сотень, тисяч людей будував "Руській мір!" Для України він герой?". Але давайте розберемось. Іван Федорович воєнний, так? Так. А війни без крові не буває, так? Так. Значить він, як сучасний миротворець, війною будував мир для Русі, так? Так. Україна частина Русі, так? Так. Значить для України він герой. То в чому ж тут націоналізм, хлопці славлять людину, а на них наклеп зводять. Або такий лозунг "Не бути царському кату і вбивці Паскевичу у Полтаві". Ну, тут все просто, він має бути не тільки у Полтаві, а й по всенькій Україні.
З усієї події найбільше мені сподобалась фраза політика обласного масштабу (заступник голови облдержадміністрації): "История не имеет сослагательного наклонения. И она многогранна, её нужно изучать во всех плоскостях". О, як загнув!
Тож маю надію, що наступна меморіальна дошка буде присвячена не імперським генерал-фельдмаршалам (це не образа, вони ж служили Російській Імперії), а українським героям Симону Петлюрі та Івану Мазепі. Бо ж справді, "История не имеет сослагательного наклонения. И она многогранна, её нужно изучать во всех плоскостях".
Для тих, хто не зрозумів вище написаного.
Автору блогу набридли потуги нашої опозиції, яка імітує бурну діяльність, а насправді активізується лише під час виборів. Сподіваюсь, на Заході ситуація інша, але в нас за гаслами "Партії регіонів" або "Совісті України" їх майже не видно й не чути. Прийшли протестувати проти Паскевича, який не вартий того. І були в кількості, гідної тільки для групи підтримки.
Невже не зрозуміло, що такими заходами, нас намагаються відволікти від проблем набагато важливіших, серйозніших. Чому не спрямувати діяльність на об'єднання народу, залученням його до своїх лав; розповсюдженням серед людей, особливо молоді, патріотичних листівок й газет (не лише в центрі, а по всім закуткам міста). Думаю, "Свободі" потрібно популяризувати свої програми, бо заходами вони просто показують, що існують. Але люди не йдуть за ними, бо не бачать перспектив, майбутнього, яке може принести це об'єднання. Точніше бачать ті, хто ретельно вивчає їхню діяльність, але більшій частині ніколи це робити.
І щодо самої події. Як можна творити шану російським діячам, в той час, як об'єднання українців у Росії ліквідували (правда, на той час ще ліквідовували, але суті це не міняє). Ми що, не поважаємо самі себе?
