Асоціація Україна-ЄС: місія можлива
Чим ближче листопад 2013 року, тим більш актуальним для країни постає питання: чи зможе Україна підписати Асоціацію з ЄС? І чи встигне виконати усі вимоги європейців?
Спробуємо проаналізувати вже зроблені кроки українською стороною.
По-перше, існує стратегічне бажання усіх політичних сил у країні працювати спільними зусиллями на виконання умов ЄС для Асоціації. Як з боку влади, так і опозиції. Навіть Юлія Тимошенко 23 травня заявила, що рішуче підтримує євроінтеграцію. Про це повідомив посол ЄС в Україні Ян Томбінський після зустрічі з лідером опозиції.
По-друге, вже прийнято частину необхідних законів, що наближають українське законодавство до європейського. Зокрема, посилено покарання за корупційні дії, введено в дію новий КПК, підготовлені зміни до виборчого законодавства. 23 травня Конституційний Суд схвалив майбутнє розширення повноважень Рахункової палати щодо контролю за доходами бюджету – одна з умов ЄС.
По-третє, Україні вдалося донести до ЄС один з найголовніших меседжів – саме європейський бізнес в першу чергу має бути зацікавлений у підписанні Асоціації та Договору щодо Зони вільної торгівлі. Доречи, Зона вільної торгівлі починає діяти відразу після підписання. На відміну від Асоціації, яка потребує додаткової ратифікації у країнах, що є членами ЄС. Як доречно зазначив нещодавно у Брюсселі політолог Кость Бондаренко, саме європейським бізнес-колам вдалося зламати супротив європейських політиків та байдужість європейських бюрократів в українському питанні. У свою чергу, представництво ЄС в Україні наголошує також на значних перевагах українського бізнесу після підписання Зони вільної торгівлі.
Яка ж наразі позиція у самому ЄС щодо Асоціації з Україною?
Існує декілька точок зору.
З одного боку, офіційні європейські чиновники намагаються говорити досить обережно. Пан Томбінський у травні зазначив: якби сьогодні постало питання підписання Асоціації, то навряд чи це було можливо. Єврочиновників можна зрозуміти: їх завдання – не розхолоджувати українців, які нарешті змогли домовитися та рушити швидким шляхом реформ. Тобто, використовується метод батога та пряника.
З іншого боку, існують неформальні канали зв'язку, через які надходять схвальні відгуки щодо дій української влади. Зокрема, у середині травня у Брюсселі відбувся круглий стіл, який був організований Європейським політичним центром (ЄПЦ) за участю європейських політиків та чиновників, українських експертів. Депутат Європарламенту Павел Залевскі зазначив, що майже усі члени ЄС виступають за підписання Асоціації з Україною у листопаді 2013 року. Представник Єдиної європейської служби зовнішніх дій (МЗС Євросоюзу) Калін-Іонут Унгур підкреслив: Україна продемонструвала значний прогрес у виконанні вимог ЄС - і не повинна зупинятися на своєму шляху.
Як відзначив пізніше присутній на круглому столі Кость Бондаренко, досить важливим сигналом для ЄС стало призначення Уповноваженим президента з питань інтеграції з ЄС Костянтина Єлисеєва, який постійно знаходиться у Брюсселі. Україна чітко продемонструвала ЄС, що Асоціація та Зона вільної торгівлі важливіші за Митний Союз із Росією. Також Бондаренко зазначає, що ратифікація Асоціації членами ЄС – це достатньо важливий механізм контролю за додержанням Україною своїх зобов'язань у рамках євроінтеграції та реформ. І є більш дієвим, аніж зовсім відштовхнути Україну від Європи. Як це було свого часу зроблено відносно Білорусі та, найближчим часом, може бути торкнутися Грузії, де нова влада почала судові процеси проти команди президента Саакашвілі.
Усі присутні на круглому столі ЄПЦ прийшли до майже одностайного висновку, що, незважаючи на позитивні тенденції та зменшення криги у стосунках України-ЄС, ще потрібно багато зробити для підписання Асоціації. Зокрема, довести на практиці країнам-євроскептикам , що ЄС – це дійсно геополітичний вибір України.
До речі, нещодавно Центр Разумкова оприлюднив цікаве опитування щодо того, які очікування пересічних українців від Асоціації з ЄС? Основні переваги ЄС, на думку українців, - це високий рівень соціального захисту громадян (46,9%), верховенство закону (31,5%), розвинена демократія (27,1%), наявність фінансових ресурсів (22,2%), якість охорони здоров'я (18,6%). Серед інших відзначених переваг - науково-технічний розвиток, низький рівень корупції. А ось переваги Митного союзу, які бачать українці: спільну історію, культуру, схожий менталітет громадян країн-учасниць МС (53,4%), наявність природних ресурсів, енергоносіїв (47,1%), стабільну економічну ситуацію (15,4% ). У числі інших переваг – дешева робоча сила, науково-технічний розвиток.
Отже, об'єктивно кажучи, українці саме у тісному співробітництві з Європою бачать демократичний розвиток держави та своє благополуччя. А отже – влада вибрала Асоціацію з ЄС як правильний стратегічний напрямок. Головне зараз – провести реальні реформи та не зупинятися на трансформації держави навіть у разі підписання Асоціації. Адже Європа йшла до свого економічного та демократичного розвитку багато століть. А незалежній Україні лише трохи більше 20 років…
