Мій ультиматум опозиції
Загальновідомим "пунктиком" бютівських політиків та політтехнологів є звинувачувати у поразці Тимошенко на минулих президентських виборах людей, які були категорично проти Януковича, але все ж не проголосували за лідерку БЮТу. Тобто, не виправдали цинічного розрахунку: не важливо, що і як робить Тимошенко - фактор Януковича все переважить.
Не переважив. Янукович при владі - Тимошенко в тюрмі.
Схоже, історія повторюється. Рішення наших видатних опозиціонерів пертися на президентські вибори кожен окремо і лише в другом турі об'єднати зусилля - ідея, неперевершена за своєю дурістю.
Бо результати виборів визначатимуться не в другому турі, а навіть задовго до туру першого. Опозиція повинна узгодити єдиного кандидата ще до початку виборчої кампанії, і згуртовано та дисципліновано працювати на спільний успіх - в обох турах.Так, як це було 2004 року.
Натомість вони пересваряться ще до першого туру: і через власні амбіції, і за дієвою допомогою Банкової. Окремий похід лише посилить сумніви людей у кожному з них - а сумніватися і так є чого. Зросте байдужість до результатів виборів та зневіра в остаточній перемозі опозиціонера. У людях не встигне визріти готовність захистити свій вибір у другому турі, якщо виникне така потреба. І так далі.
Тому я як потенційний виборець опозиції ставлю їй ультиматум: або єдиний кандидат уже на перший тур президентських виборів - або я не йду голосувати. Бо вважаю, що поодинці жоден із опозиційних лідерів на мій голос не заслуговує. Думаю, таких як я буде багато.
