Дещо про риторику Партії Регіонів
Читаючи офіційні заяви Партії Регіонів (зокрема, ось цю – http://www.partyofregions.org.ua/ua/news/515d9618b7baccca570000a1) та висловлювання її функціонерів, складається стійке враження, що подібні тексти з успіхом могли б використовуватися в часи збройного протистояння.
Фрази на кшталт: "агресивні ультиматуми і політичний шантаж", "послідовна дискредитація", "розпалення ворожнечі", "хибний і злочинний шлях", "брудні політичні ігрища" ніби зійшли зі сторінок сталінської преси 1930-х років, яка всюди бачила вороже оточення й підступи ворогів.
Після таких висловлювань не вистачає лише заклику – "Роздавіть потвору!".
У цьому немає нічого дивного, адже Партія Регіонів давно сформувала й успішно експлуатує стереотип, що є "наші" і "чужі". "Наші" – порядні, і їм дозволено усе, "чужі" – погані, а усі їхні кроки спрямовані на інтриги і розбрат у суспільстві.
Але чому тоді вони ображаються, коли на вулицях, від простих людей все частіше чути вислів про Партію Регіонів – "окупанти"?
І чому вони лицемірно пропонують "переговори" та "компроміси", закликають повернути діяльність Верховної Ради у конструктивне русло?
Це вони говорять після того, як було вчинено замах на основи парламентаризму з проведенням нелегітимного засідання групи депутатів на Банковій.
Зрозуміло одне: деструктивність – це та стихія Партії Регіонів, у якій вони почувають себе найкраще. І щоб хоч якось замаскувати її від суспільства (що вдається "регіоналам" все гірше і гірше) – використовують ту брудну і агресивну риторику, у якій, у недалекім часі, всі опоненти будуть просто називатися "ворогами".
І це буде остаточним кроком до розколу України.
Ігор Ткачук
Голова Вінницької обласної організації
Політичної партії "УДАР Віталія Кличка"