"Бандерівська" Галичина хоче стати автономною республікою у складі України
А з часом може провести внутрішній референдум та приєднатися до Польщі на правах автономного краю. В Україні розігрують ще одну "територіальну карту", щоб переключити увагу населення держави із соціально-економічних питань на чисто політичні, з поділом українців на корінних і "зайшлих".
На інформаційному порталі "Галичина-інфо" з'явився матеріал про створення ініціативної групи з проведення референдуму про автономію Галичини.
"Ця ймовірність стала можливою в зв'язку з набуттям чинності Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми". Ініціативна група вже розпочала свою роботу і усі свої дії здійснює відповідно до чинного законодавства і, навіть, з випередженням вимог передбачених правовими нормами.
Так, відповідно до вимог закону ініціативна група всеукраїнського референдуму щодо створення автономної республіки "Галичина" підготувала письмові повідомлення головам районної та міської ради в яких зазначені час, місце і мета зборів. Також ініціативна група (у числі 20 осіб) підготувала запрошення більш як 200 делегатам. Голова ініціативної групи Ярослав Монастирський запевнив, що запрошення адресовані "насамперед людям які є моральними авторитетами, активістами громадського і культурного життя, в тім числі - знакові письменники, музиканти, журналісти, науковці, лідери організацій третього сектора та особи з теологічною освітою". Секретар ініціативної групи Степан Хміль підтвердив існування цього списку і те що в числі делегатів є "визнані очільники Галицької нації".
"Після попереднього узгодження часу прийнятного для абсолютної більшості первинних делегатів буде офіційно розголошено час і місце зборів, - запевнив Ярослав Монастирський. Ба, більше того, - вже проводяться консультації і систематизуються напрацювання які будуть передані майбутній Конституанті, в випадку позитивного результату всеукраїнського референдуму. А що результат буде позитивний члени ініціативної групи певні. "Ми довший час проводимо роботу з лідерами середовищ залучаючи їх до творення Галицької самоідентифікації", - говорить Ярослав Монастирський, - "очевидним є напруження в всеукраїнському масштабі. Ріжність державницьких та культурних традицій, конфесійної та мовної домінанти - не можуть розчинитись в повітрі. Уявіть собі сім'ю що розрослась в родину (кілька сімей), але продовжує жити спільно на батьківськім обісці. Вони мають багато спільного, але, рівночасно, чимось ріжняться між собою. Зазвичай, люди розумні, в таких випадках розходяться по нових обісцях - творять власну хату, таким чином цементуючи міжродинні зв'язки. Адже якщо вибирати між негараздами в спільній оселі і добросусідським співжиттям, - вибір видається очевидним. Знову ж таки ця аналогія адресована насамперед тим, хто підупав під домінантні впливи екс-СРСР та ідеологічних абсурдів ранньої незалежности України. Ті ж хто пам'ятають про анексію Галичини і її насильницьке приєднання до УРСР подібних анологій не потребують..."
Отож, адміністративно-територіальний устрій України може змінитися вже найближчим часом. Це стосуватиметься жителів Галичини (які на сьогодні становлять близько 10% від усього населення України), але вирішувати бути цьому чи ні - будуть усі жителі України, в тім числі і ти, шановний читачу."
Враження таке, що питання автономії Галицького краю виникло не спонтанно і його потрібно розглядати в комплексі.
По-перше. Провладна більшість, Партія регіонів, комуністи (зрозуміло до них примкнуть і "тушки") ініціювала проведення референдуму в тому числі і з продовженням повноважень нинішнього Президента, а значить і з продовженням власного політичного майбутнього. А тому серед населення Галичини визрів зустрічний план дій.
По-друге. Більш всього в оточенні Президента є група осіб, котрі не проти такого сценарію подій. Але вже для інших цілей: охолодити гарячі голови із провладної більшості та унеможливити всеукраїнський референдум, що міг би привести до повної узурпації влади в Україні.
По-третє. На питанні автономії Галичини не проти погріти руки й зовнішні чинники, перш за все наші північні сусіди. Бо за Галичиною, а то й одночасно, почнеться ланцюгова реакція: Крим, Донецький край, Південно-Українська республіка і т.д. Конкретно для Криму це можливість із допомогою зовнішніх чинників спробувати провести внутрішній референдум про приєднання Криму до складу Росії.
