В нашій без перебільшення унікальній столиці, яка постає перед нами в багатьох "костюмах", серед урбанізовних нагромадженнях бетону і асфальту, історичних місць і споруд, древніх пагорбів, які обросли легендами, які створили наші предки є можливість появи ще одного адміністративно-територіально-соціального утворення, такого собі гетто.

Але гетто ці не будуть відведені для "викиднів", соціально незахищених, забутих державою чорнобильців,афганців, вчителів та всіх інших, до кого режим зараз ставиться як до кістки в горлі, а не як до громадян, не як до носія влади.

Це  є гетто для "обраних", які не доросли до того, щоби розжитися власним Межигір'ям, але мають можливість купити шматок найдорожчої в Україні землі. Частина Києва, де простим смертним не місце. Там стоять мільйонні палаци, "обрані" там свої церкви будують. Хто-зна, можливо найближчим часом там постануть власні органи влади і демаркаційна лінія.

Але залишається невеличка проблема. Між тими розкішними палацами досі знаходяться скромні домівки простих смернтих. Їх там залишилося вже не так багато, але це робить їх тільки більш привабливим місцем для нового котеджу з розкішним краєвидом на Дніпро та Києво-Печерську Лавру.

Новітня історія знає безмежну кількість випадків коли в людей відбирали землю та житло і в менш елетних районах і дле менш багатого будівництва чи вигідного продажу.

Одним із знакових прикладів для України стане історія поневірянь київської вчительки Ніни Москаленко, яку тероризують з весни цього року і намагаються відібрати "золоту" землю, на якій "не пощастило" розміститися її скромному будинку, який вона оримала у спадок від батьків, які жили там ще з 50-их років.

Якщо колись буде укладатися підручник для рейдерів, то ця справа обов'язково займе в ньому почесне місце.

Погрози розправою, рейдерські атаки, цілодобове чергування біля домівки, кримінальні справи, допити, арешти, СІЗО на фоні серйозних проблем зі здоров' ям на межі раку, проблеми на роботі - намагання позбавити засобів до існування не без участі начальства у обличчі начальника училища Богуна Романенка Данила Володимировича. Скільки всього звалилося на голову жінки, яка, слід віддати їй належне, тримається краще, ніж багато хто із чоловіків на її міці.

Зараз її намагаються посадити до в'язниці за абсолютно сфабрикованими обвинуваченнями. Побачимо, чи стане суддя Кицюк, який призначався на перше місце роботи тим самим наказом, що й суддя Кірєєв, катом для простої ні в чому не винної матері одиначки.