Банк рятує від алкоголізму
Щотижня провідую алкозалежного пенсіонера Мішку. Щоразу застаю, як він сидить на брудному дивані й дивиться на дзеркало з оленячими рогами. В рамку він позапихав фотографії сімох колишніх дружин.
- Утром просипаюся й п'ю за їхнє здоров'я, - киває на фотографії.
Телевізор увімкнений цілодобово. Екран мерехить і спотворює зображення. Але Мішка його не вимикає.
- Хай щось говорить, бо здурію, - махає рукою й зітхає.
Мішка спився остаточно у 2005 році. Тоді від нього пішла шоста жінка й прийшла сьома. У Мішки є п'ятикімнатна оселя й величезне, хоч і занедбане, подвір'я. Втім і сьома господиня не витримала у 2007-му й теж пішла.Як на зло, Мішка ще й мобільника тоді загубив. Хтось порадив взяти нового під позику. Так і зробив. А потім почув, що почалася криза.
- Рішив нічого банку не віддавати. Криза настала, думав, може, збанкрутує.
Але підлий банк не захотів банкрутувати. Натомість нарахував Мішці пеню й прислав листа, що відбере частину майна. Тепер майже половину пенсії автоматично відраховують банкові. Решту Мішка швиденько знімає з картки й біжить до магазину.
Та завдяки банку тепер Мішка п'є горілку лише один тиждень на місяць. Потім у нього закінчується всі гроші. Решту днів ходить до сусідів, щоб погодували. Скаржиться, що болить серце й у роті гірко.
За три тижні стає зовсім тверезим. Починає сяк-так прати брудні лахи й варить рідку прісну кашу собі й худій сірій кішці Машці. Вона, на відміну від жінок, не втікає з господи.
