Україні потрібно зберегти потужний державний сектор економіки
Президент Віктор Янукович виступає за подальшу приватизацію державних підприємств. Про це він заявив у своїй промові перед депутатами Верховної Ради 6 вересня. Це означає, що країну чекає ще одна хвиля дерибану держвласності.
На сьогодні, за статистичними даними, частка державного сектору у ВВП України становить близько 35% і це більше, аніж у розвинутих країнах з ліберальною ринковою економікою. Проте, не варто поспішати з новою приватизацією.
Державний сектор покликаний виконувати низку функцій, головна з яких – забезпечення діяльності підприємств та галузей, які є малорентабельними, однак розвиток яких визначає загальні умови суспільного відтворення. Передусім це енергетика, транспорт, зв'язок, житлово-комунальне господарство.
Відтворення державним сектором суспільних благ, які спрямовані на задоволення нагальних потреб усіх членів суспільства, є вагомим аргументом на його користь. Перевагою державної форми є його регулююча функція, завдяки чому маємо можливість запобігати кризовим явищам, подібним до тих, які стались у 2008 році.
Основна вада українського держсектору – його низька ефективність, але не лише через відсутність приватної ініціативи, а й через відсутність політики держави по відношенню до власних же підприємств. Два десятиріччя поспіль українські урядовці дивились на держсектор з єдиного кута зору – що б іще продати. Про програму розвитку державних підприємств, принаймні більшості з них, не йшлось. І чинний уряд продовжує цю безвідповідальну політику.
Корпоратизація та покращення (осучаснення) менеджменту державних підприємств можуть бути одними з головних механізмів реформування держсектору. Корпоратизація – це поєднання великих та малих підприємств одного профілю в єдину організаційну структуру. Національні корпорації можуть бути не лише державними, а й акціонерними, контрольний пакет акцій яких належатиме державі.
Сьогодні світом править економічний інтерес, і міць тієї чи іншої країни визначає наявність у ній потужних корпорацій. Саме корпорації, прагнучи подальшого розвою та впливаючи на уряди своїх країн, ведуть сучасні війни за природні ресурси (приклад – останні військові кампанії США, НАТО).
Потужний український держсектор економіки дасть змогу нам самим використовувати багатющий природній ресурс України та дозволить розпочати широку конкурентноспроможну боротьбу на зовнішньому ринку.
Коли ж нарешті прийде час змінити ставлення до державної власності? Держсектор, який ще залишився, потребує розвитку, а не продажу з молотка.
Володимир Манько
