Краще б Янукович не втручався в миколаївський злочин

Нібито непогану справу зробив Віктор Янукович, коли дав вказівку генеральному прокуророві Віктору Пшонці здійснити повен і неупереджене розслідування у справі тих покидьків, які у Миколаєві зґвалтували і намагалися спалити дівчину.

Але все одно якось воно сумніви гризуть. Адже менти, що називається, з'їжджали з теми і намагалися уникнути розслідування. Певне, тому, що мерзотники, які скоїли цей злочин належать до мажорів з високопоставленими батьками. Тому окрик глави держави нібито не зайвий.

Але пригадався інший випадок. Віктор Янукович в ефірі телебачення давав вказівки Анатолію Могильову, Валерію Хорошковському і Олександру Медведьку якнайшвидше розкрити злочин. Йому пообіцяли зробити це за тиждень. Через тиждень знову ж таки по телевізору Могильов доповідав президентові, що злочинців зловили і їхню вину доведено. Мова іде про вибух Свято-покровського храму у Запоріжжі 28 липня 2010 року, коли загинула літня жінка. Глядачі могли пустити сльозу від розчулення: які рішучі, і сміливі, і професійні в нас силовики. Вони заарештували трьох негідників, які цей злочин скоїли.

А тепер суд розглядає цю справу, яку ще назвали справою паламарів, і не знає, що з нею робити. Вона шита білими нитками, як це часто буває в таких випадках. Розлазиться на очах. На обвинувачених слідство застосовувало явно незаконні впливи. Сліди цього зафіксовані. Матеріальних доказів як відбитки пальців чи сліди вибухівки у їхніх помешканнях не знайдені.

Якщо суддя їх посадить, то підніметься в пресі ґвалт, що він сатрап. А якщо не посадить, то покаже, що президент самодур, а силовики тупі служаки, які, щоб догодити незаконним наказам готові землю рити. Незаконним, бо на досудове слідство відводиться два місяці.

Отож, і виникає острах, що подібним ж чином розслідують і цю справу.