Володимир Житник представлявся Костьовичем

 

На 73-му році життя помер мовознавець, поет, перекладач і літературознавець Володимир Житник. 7 листопада у нього стався інсульт.

Із 1968-го до 1994 року він працював у Київському національному університеті ім. Шевченка. Потім до 2001-го завідував кафедрою української мови Національного університету "Києво-Могилянська академія". Останніми роками викладав на кафедрі чеську мову, аналіз художнього тексту та історію українського мовознавства.

— Студенти любили його пари. Дуже часто на практичних із чеської мови в групі було більше фізиків, хіміків і правників, ніж майбутніх мовознавців і літературознавців, — розповідає Дарина Деркач, 23 роки, колишня студентка Житника. — В університет пан Володимир приходив у костюмі. Завжди виглядав охайно і впевнено. У портфелі носив збірки віршів. Часто свою домашню бібліотечку роздавав студентам, щоби почитали. Мав хороше почуття гумору. На одній із перших пар представився: Володимир Костьович. Пояснив, що так записано в паспорті.

Знайомі мовознавця кажуть, він любив розповідати про Павла Тичину. Говорив, що той дав йому "добро" на творчість. Часто згадував, як до нього в гості заходили українські поети. "Любили борщ, що готувала моя мати", — віджартовувався Володимир Костянтинович.

Мав дружину та двох дітей.

×