У райцентрі Теребовля на Тернопільщині археологи знайшли добре збережене житло слов'ян початку Х ст. Виявили також кераміку Х–ХІІІ ст. і кістяний гребінець.

— Ця знахідка дозволяє зробити висновок, що місто на 400 років старше, аніж описано у літописній історії. Поляки писали, що до приходу сюди князя Василька Ростиславовича тут була пустка, ріки текли молоком, а нікого не було. Тепер виявилося, на початку Х століття тут існував потужний племінний общинний центр, — розповідає 48-річна Марина Ягодинська, директор Тернопільської обласної інспекції охорони пам'яток історії та культури.

Разом зі студентами першого курсу педагогічного університету вона два з половиною тижні проводила археологічні розкопки на території Теребовлянського замку.

— Їжджу в експедиції до Теребовлі із 1984 року. Це перші стаціонарні розкопки на території замку. Раніше біля нього нічого не розкопували, бо ніби там культурного шару не було. А виявилося, є і в хорошому стані, — продовжує дослідниця. — Пробний розкоп ми заклали розміром 6 на 8 метрів, аби зорієнтуватися, що там і як. На глибині 60 сантиметрів виявили житло каркасно-стовпової конструкції. То лише перша знахідка.

Донедавна учені вважали, що Теребовлю заселили у ХIV ст. Тернопільські археологи продовжуватимуть розкопки. Сподіваються відшукати оборонні споруди дитинця і довести, що у Х ст. там було залюднене місто.

Знайдене житло реконструюють на замовлення Національного заповідника "Замки Тернопільщини".

×