Темура Юлдашева поховали через дев'ять місяців після загибелі

— Один человек показал мне сообщение от Темура: "Увидимся в освобожденном Луганске — дам автограф". Это заставило вспомнить, что нужно не переставать верить, — каже луганянка Аліна Гнатенко, 25 років.

26 травня прийшла на Лук'янівський війсь­ковий цвинтар на похорон 45-річного Темура Юлдашева, командира спецзагону міліції по боротьбі з тероризмом. Торік наприкінці серпня він загинув на Савур-Могилі в Донецькій області. Тіло змогли ідентифікувати тільки 30 березня.

Темур Юлдашев — уродженець Луганська. Професійний військовий, до 1990 служив в Угорщині. Потім — у Збройних силах України. 2008-го звільнився в запас. 2012-го став чемпіоном світу з пауерліф­тингу. Під час Майдану керував луганською самообороною. Створив добровольчий батальйон "Тимур". 28 квітня Юлдашев їхав із 30 новобранцями в міс­то Щастя на Луганщині. Їх зупинили близько сотні озброєних бойовиків. Темур домовився, щоб його взяли в заручники в обмін на свободу бійців. У полоні провів 35 днів. На початку липня втік, коли українські війська ледь не взяли Луганськ. Після цього командував спецгрупою, був розвідником. Мав позивний "Тренер".

— Юлдашев був першою людиною в Луганську, яка зібрала добровольчий батальйон. Він тоді сказав: "будуть проблеми, якщо не зможемо сєпарів задавити", — розповідає Віктор Анісімов, 30 років. Служить у батальйоні "Айдар". 

— Он был очень способным командиром. Не терялся в критических ситуациях. Когда попадали под обстрелы, все смотрели на него. Темур спокоен — значит, все нормально. Он воевал без документов фактически. Попытался оформиться официально. Но поскольку все документы и военный билет были уничтожены в Луганске, не мог их предъявить, — розповідає боєць на позивний "Сокіл". Прізвище та ім'я не називає. Весь похорон не знімає балаклаву.

Юлдашева застрелив снайпер торік 25 серпня. Куля поцілила в голову. Тіло спробували вивезти, але машина потрапила під обстріл.

— Когда папа приехал после плена к нам в Харьков, я очень просила его остаться, — розповідає донька 17-річна Маргарита. — Он ответил: "Там мои парни, доча. Я не могу их под­вести".

— Тело нашли поисковики-волонтеры в селе Пет­ровское в ноябре. Увидели собаку, которая рыла лапами в одном месте на поле. В могиле были десантник из 25-й бригады, боец 3-го полка спецназа и Темур. Тело обезображено. Вроде узнали по экипировке, но мы не верили. Два раза сдавали ДНК-тест. И только в марте нашли наконец тело в морге Запорожья, — розповідає 45-річна Віолетта, дружина загиблого Темура Юлдашева. — Ми всі ці місяці сподівалися, що він живий. Перед Новим роком дзвонили з СБУ, казали: "Він у полоні, ми з ним говорили".

Зараз родина Юлдашева живе в Харкові в орендованій квартирі. Їхнє житло в Луганську знищили бойовики. Волонтери збирають гроші, щоб купити родині помешкання.

Юлдашев був двічі одружений. Перша дружина загинула в аварії 2008-го. Від двох шлюбів має п'ятьох дітей: Георгій, 19 років, Маргарита, 17 років, Владислав, 10 років, Аглая, 9 років, Аристарх, 8 років. На похороні не було Владислава, він — інвалід з дитинства, хворіє на ДЦП. Залишився з родичами в Харкові. Мати Темура зараз живе в Росії в Республіці Мордовія. На похорон не приїхала.

На похорон Темура Юлдашева прийшли колишній губернатор Луганської області Ірина Верігіна, екс-комбат "Айдара" Сергій Мельничук і народний депутат Антон Геращенко. Останній пообіцяв допомогти отримати для покійного статус учасника бойових дій.

×