— Думаю, вбивця десь тут. Прийшов подивитися на свою роботу. Якби вдалося його вичислити, задушила б, — плаче 65-річна Ольга з Кременчука на Полтавщині. 29 липня прощається з мером 48-річним Олегом Бабаєвим. Його застрелили 26 липня недалеко від дому, коли викидав сміття.
До будинку культури кременчуківці сходяться з 8.00. Над центральним входом розгорнули портрет загиблого, ще два — обабіч.
— Мені син дзвонить, кричить: мера нашого з ружжя розстріляли, півголови немає, — вдягає чорну хустку жінка 50 років, називається Валентиною Миколаївною. — Щас знаю, що пулі у спину попали. Може, кощунствєнно, та трішки відлягло.
О 10.00 підвозять труну з тілом міського голови. Восьмеро чоловіків заносять всередину. Позаду йдуть батьки — Мейдан Курбан-Огли та Світлана Іллівна. Приїхали з російського міста Курськ, звідки родом Бабаєв.
— Сыночек, родной! Встань и посмотри на нас, — повторює мати. Тільки-но заходять усередину — стає погано.
Попрощатися з мером пускають по п'ятеро-семеро осіб. Утворюється тиснява. Близько до труни охорона не підпускає.
— Ужасна організація. Більше часа треба простояти, щоб попрощатися, — виходить на вулицю 60-річна Віра Семенівна.
На похорон прийшла команда полтавської "Ворскли". З 2005-го Олег Бабаєв був президентом клубу. Капітан Арменд Даллку закриває обличчя, жестами показує до нього не підходити.
— Олег любив спорт, займався футболом, тенісом. Був майстром спорту по дзюдо. Ми познайомилися, коли він у місто приїхав та очолив м'ясокомбінат. Почали разом бігати ранками. Так і зав'язалася дружба, — розказує 43-річний Василь Волошин, товариш загиблого. — Мудрим був. Політика його не псувала, а навпаки — з усього брав найкраще. Ніколи не приймав швидких рішень. Зважував плюси та мінуси в будь-якому питанні. У той день їхав без охорони, у шльопках, шортах і футболці. Впевнений у собі дуже був. Охоронців та водія на вихідні відпускав.
На похорон прийшли до 10 тис. людей. Церемонію продовжують на 1,5 год. — до 13.30. Коли завершується, з даху будинку культури злітає лелека. Кружляє над натовпом та під оплески зникає.
— Це душа нашого мера, — викрикує жінка. — Крилами он як на прощання махає, — плаче.
Труну виносить почесний караул. Люди аплодують та скандують "Дякуємо!".
Друзі Олега Бабаєва кажуть, що його бізнес-партнер олігарх Костянтин Жеваго може збільшити суму винагороди за інформацію про вбивць. Зараз пропонують 100 тис. грн.
5 
35413
Коментарі