Через 35 років дві нагороди засновника Української повстанської армії "Поліська Січ" Тараса Бульби-Боровця вперше привезли в Україну. До рівненського краєзнавчого музею їх передала племінниця отамана Марія Лантух, 90 років. Два тижні тому вона померла в Торонто.

— Наче передчувала скору смерть. Тому цього літа раптом прислала мені запрошення-виклик у Канаду, — розповідає 65-річна Алла Куц із райцентру Березне. Вона очолює місцеву громаду Конгресу української інтелігенції. — Ми з нею листувалися з 2000 року. Я досліджую життя Боровця і довго шукала його особисті записи. У пані Марії колись був його архів, але він згорів під час пожежі в її маєтку 1992-го.

У серпні жінки зустрілися. Марія Лантух вирішила віддати в Україну єдину дядькову річ, яка вціліла у вогні, — воєнний хрест Української Народної Республіки та орден Українського Вільного Козацтва, генерал-хорунжим якого Бульба став 1976-го.

— Це її донька Ганна вмовила віддати нагороди на батьківщину. Адже Тарас Боровець мій земляк, народився в селі Бистричі на Березнівщині, — додає Алла Куц. — Після звільнення з німецького концтабору він пожив у Мюнхені, 1948-го виїхав до Канади. Але принципово не прийняв чуже громадянство.

Після реєстрації нагороди почеплять на відновлений кітель Тараса Боровця. Він висітиме в залі на другому поверсі музею, де показують документи, одяг та зброю українських повстанців.

— Це перші його особисті речі, які ми отримали, — радіє науковець 35-річний Ігор Марчук. — Адже статків Боровець не мав, і більшість його речей зникли під час війни. Нагороди покажемо відвідувачам уже до Покрови.

×