Кембриджський і Гарвардський університети, Массачусетський технологічний інститут очолюють міжнародний рейтинг вищих навчальних закладів світу, який укладає британська компанія QS.
У переліку 300 вузів — жодного українського. Чому?
— Вища освіта в Україні ізольована від світового наукового простору, — пояснює колишній директор Українського центру оцінювання якості освіти Лілія Гриневич, 46 років. — Викладачі мало займаються наукою, їхні публікації рідко з'являються в англомовних наукових журналах. Інший необхідний параметр — мобільність викладачів і студентів, які можуть працювати і навчатися в різних університетах. У нас немає такого навіть між студентами західного і східного регіонів країни.
Як подолати відірваність вітчизняного наукового простору від західного?
— Потрібно створити нове нормативне поле для вищої освіти. Університетам — надати більше академічної, фінансової та кадрової автономії, щоби могли запрошувати тих викладачів, яких хочуть. Наука в університетах почне розвиватися, якщо оцінка статусу навчального закладу та кар'єра працівників залежатимуть від наукових здобутків. Оптимізувати державне фінансування науки можна за рахунок грантів, дослідницьких програм. Має відійти в минуле державне замовлення, яке нині закріплює непрозорі правила вступу до вузів. У результаті випускники все більше не виправдовують очікувань роботодавців.
Чому ці зміни не відбулися за останні 20 років?
— Тенденції в освіті віддзеркалюють стан усього суспільства. На жаль, ми ще не відійшли від радянських методів управління освітою та наукою: централізації й узалежнення. Досі регламентується зміст освіти, науковці не завжди мають право на академічну свободу, виборами ректорів часто керують із Міністерства освіти.
4 
35413
Коментарі