За 80 км від Праги в гірській місцевості під назвою Чеський рай посеред лісу є старовинний замок Кост. Туди возять туристів, які хочуть відчути дух середньовіччя. Приїжджаю із групою журналістів у кінці травня.

— Замок збудований 1371 року. Із тих пір усередині нічого не змінилося. Розміщений між горами і лісами, тому під час воєн вороги його оминали. Долину навколо замку затоплювали, завдяки чому він ставав недосяжним для вояків. За часів комунізму замок був державною власністю. Згодом маєток повернули роду Кінських, які тепер живуть в Італії. Власники приїздять часто, підтримують у замку порядок, — розповідає гід.

У маєтку проводять екскурсії по залах. Заводять на кухню, показують старовинний посуд, у якому колись смажили м'ясо, пекли пироги і варили каші. У підсобних приміщеннях відчувається запах цвілі.

— Стеля в деяких кімнатах дерев'яна. Щоб зберегти її якість, до 1981 року обробляли спеціальними оліями, в які доливали коров'ячу кров. Це не давало дереву набиратися вологи. Лише 30 років тому стали змащувати технічними мастилами.

У вітальні на стіні висить портрет молодої жінки. На рівні шиї в картині пробита невелика дірка.

— Кількасот років тому в замку жило подружжя. Жінка була надто балакуча, говорила без упину про все на світі. Одного разу чоловік не витримав, узяв рушницю і вистрелив у портрет дружини. Обернувся до неї зі словами: "Якщо зараз не стулиш рота, наступний постріл буде тобі в голову", — продовжує екскурсовод.

Іспанський письменник Саул Сепеда бачить картину, на якій зображена дівчина з непропорційно великою головою. Каже, йому моторошно. Здається, очі з портрета дивляться на нього і зображення може заворушитися.

Гід пояснює, що 300 років тому дворяни боялися писати портрети своїх дітей до 10 років. Вірили, від цього можуть захворіти і померти.

— Мати хотіла зобразити доньку на портреті, тому художник намалював лише тулуб 2-річної дитини. А коли дівчині виповнилося 10, домалювали обличчя.

Поряд із замком облаштований готель, сувенірний і продуктовий магазини. Туристам пропонують поплавати на човні озером.

— Місцевість має назву Долина сліз. За легендою, біля замку колись жила проста дівчина, яка покохала дворянина. Одружитися закоханим не дозволили. Дівчина завагітніла, але щоб уникнути ганьби, убила немовля і закопала біля озера. Із того часу місцеві чують біля водойми дитячий плач.

Після екскурсії замком увечері завертаємо в таверну в передмісті Праги.

У закладі середньовічна атмосфера. Офіціанти вбрані в давній чеський одяг. Гостей розважають танцівниці, актори-пірати. Між столами ходить "мертва наречена", лякає блідим гримованим обличчям.

У таверні подають традиційні чеські страви — смажену жирну свинину, запечену в печі яловичину. Великі шматки м'яса гості їдять руками. Але про всяк випадок офіціанти подають виделку та ніж. Електрики не вмикають, на столах горять свічки.

Подяка за сприяння в написанні матеріалу представництву CzechTourism в Україні.

×