субота, 10 жовтня 2015 16:32

"Лашко" з любов'ю, Тарас Шевченко і "тінь Мюллера" серед глянцю: не зовсім футбольний бік життя македонської столиці
36

Перше, з чим асоціюється Македонія – це, безумовно, дві найвідоміші історичні постаті – полководець Олександр Македонський та його батько, цар Філіп II. Про першого нагадує пам'ятник одразу після прибуття до аеропорту "Олександр Великий" македонської столиці Скоп'є.

 

Куди більш монументальна композиція зведена на центральній площі міста. Її постійно омиває фонтан, а в темний час доби вона ще й підсвічується.

 
 
 

Взагалі, пам'ятники в центрі македонської столиці – буквально на кожному кроці. Всі вони встановлені на честь відомих місцевих діячів різних революційних періодів. За словами гіда української делегації, багато хто неодноразово намагався звільнити Македонію, яка дуже довго не мала власної державності і робив це виключно з вигодою для себе. Реальну незалежність країна отримала тільки в результаті югославської війни 90-х років минулого століття.

 
 
 
 
 
 
 

Велику допомогу, зокрема військову, під час збройного конфлікту в 2001 році Македонії надала Україна. За словами гіда, за це македонський народ перед нашою державою в неоплатному боргу. А символом культурного зв'язку двох країн є пам'ятник Тарасові Шевченку в центрі македонської столиці.

 

Ще одна відома особистість, яка згадується під час перебування в Скоп'є – мати Тереза. Ім'я цієї жинки давно стало символом гуманізма та безкорисливості. В цьому місті вона народилося, про неї нагадує пам'ятник, однойменний музей та меморіальна плита на місці, де колись стояв будинок, в якому мати Тереза народилася.

 
 
 
 
 

Щодо батька Олександра Македонського, Філіпа II, то ім'я останнього більше згадується в дні великих футбольних матчів. Адже вони відбуваються на національному стадіоні, що названо ім'ям царя. Мова тамтешня незрозуміла й зрозуміла водночас. Принаймні, розібратися, що написано на вказівниках, можна і без перекладача.

 
 
 
 
 
 
А фанатські зізнання в любові до гордості вітчизняного футболу, місцевої команди "Работнічки" за змістом дуже вже схожі на наші.
 
 

Втім, якщо уважно придивитися навколо, то про футбол, зокрема український, в цій не дуже футбольній країні згадуєш, навіть перебуваючи далеко від стадіону. Принаймні, зазирнувши в журнальний кіоск. Зокрема, про 40-річний ювілей славетної перемоги київського "Динамо" над "Бавариєю" в Суперкубку УЄФА, до якої причетний нинішній головний тренер національної збірної України. Втім, згадується не він, а його одноклубник і партнер у центрі захисту Стефан Решко. Останній тоді успішно виконав завдання Валерія Лобановського і став "тінню Мюллера".

 

Парадоск, але іноді здається, що навіть українська політика глибоко проникла в тамтешню дійсність. Принаймні, якщо зазирнути в меню деяких кафе і побачити там пиво з дуже цікавою назвою. Вартість півлітрової пляшки – 150 македонських динарів, тобто близко 70 гривень. Утім, ціна зовсім не злякала українських уболівальників та представників нашої делегації, які перебували в Македонії. А смак – то таке, як любить казати відомий український тренер. Тим більше, коли на етикетці зображений козел, а поруч ще й написано "зроблено з любов'ю".

 
 
 

Нагадаємо, збірна України 9 жовтня в Скоп'є обіграла команду Македонії в рамках кваліфікації до Євро-2016.

Зараз ви читаєте новину «"Лашко" з любов'ю, Тарас Шевченко і "тінь Мюллера" серед глянцю: не зовсім футбольний бік життя македонської столиці». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 4166
Голосування Чи підтримуєте те, що українські спортсмени зі зброєю захищають нашу країну від вторгнення РФ?
  • Так. Це - громадянський обов'язок, а частина з них ще й представляє клуби ЗСУ
  • Не зовсім. Вони мають прославляти Україну на спортивних аренах і закликати світ підтримувати нашу країну
  • Усі методи хороші. Головне - не бути псевдопатріотами, як Тимощук
Переглянути