Моя хороша подруга - водночас волонтерка ініціативи "Дріжджі" (займається українізацією сфери обслуговування, маркування товарів та оформлення веб-ресурсів) - Іванка Голуб'юк постійно шукає шляхи популяризації української мови та україномовного продукту. Сидіти на кухні і скиглити на тяжкі часи - не в її характері.
Крім участі у безлічі проектів, ініціатив, акцій протесту/захисту, вона розпочала наступ зі свого будинку. Тиждень тому разом із чоловіком вивісили оголошення: "Куточок української преси. Прочитав - передай сусіду :)" Щодня подружжя кладе на столик у своєму під'їзді часописи: "Український тиждень", "Країну", "Газету по-українськи", "Дзеркало тижня" тощо, щоб сусіди брали почитати. З одного боку вони виконують патріотичну місію, а з іншого — дають друге життя вже прочитаній пресі. Бо валятися у пильному куті або на смітнику — найгірша доля українського слова.
Спершу Іванка думала, що пресу заберуть з кінцями. Але щодня проходячи повз, вона бачила як мешканці її будинку брали газети і журнали, а потім приносили назад. Звісно, окремі випуски мешканцям подобалися більше, тому деякі одиниці "зникали безвісти".
Щоправда, днями вона жалілася: оголошення про "куточок української преси" зірвано, газет немає, на столі стоїть стопка "Комсомольской правды". Вперта українка пішла друкувати нове оголошення і відновлювати статус кво для україномовної преси.
"Шановні сусіди! Українська преса. Беріть і читайте! Почитали - передайте іншим. Гарного дня! :)"
За декілька днів у своїй стрічці новин на Facebook я випадково натрапив на допис киянки Анни Карашівської про те, як у соціальній мережі вона наштовхнулася на ідею зробити для любих сусідів у під'їзді скриньку з українською пресою. Хороша думка матеріалізувалася за п'ять хвилин: мешканці стали щасливими володарями україномовної преси з 2010 року до минулого тижня.
Активна українізаторка написала, що люди розбирають пресу вельми активно, відгуки позитивні. Скринька з пресою віднині мігруватиме будинками.
Тепер і я задумався над даруванням другого життя україномовній пресі, яку я донині відправляв до смітника: і людям приємно зроблю, і собі поставлю маленький плюс в популяризації україномовного продукту.
Коментарі
23