Російські ЗМІ лютують через намір Білорусі викладати частину шкільних предметів рідною мовою

5

 

"Білоруська влада остаточно скинула маски: ставка на радикальний націоналізм". Такі заголовки цього тижня стали поширювати деякі російські ЗМІ.

Ця реакція обрушилась у відповідь на бажання білоруського міністра освіти повернутися до вивчення білоруською мовою частини з деяких шкільних предметів, - пише Gazeta.ua.

21 січня новий міністр освіти Білорусі Михайло Журавков всього-на-всього заявив, що "вивчати географію й історію Білорусі треба білоруською мовою. Я вважаю, що поступово самі діти захочуть вивчати половину або більшу частину предметів загальноосвітньої школи білоруською мовою", - цитує його belaruspartisan.org.

Видання зауважує, що це висловлювання мало відрізнялося від заяв колишнього міністра, Маскевича. Йдеться навіть не про цілий курс історії та географії, а тільки про історію та географію Білорусі. До 2000-х їх вивчали білоруською, але потім перевели на російську.

"Здавалося б, питання освіти - суто внутрішня справа Білорусі. Попри те, навіть цього скромного побажання зробити щось для поліпшення знання білоруської мови молодим поколінням стало достатньо, щоб низка фінансованих із російського бюджету ЗМІ й аналітичних центрів Росії підняли великий галас", - пише "Наша Ніва".

 

"Сумно стверджувати, що Білорусь вірно прямує антиросійським курсом. Влада республіки йде шляхом націоналізму українського штибу. Поки що це не настільки явно, але ситуація дедалі посилюватиметься", - передбачає заступник директора Центру україністики та білорусистики Московського державного університету Богдан Безпалько.

"У Білорусії почалася чергова хвиля дерусифікації, це факт. По суті, білоруське керівництво зараз остаточно скинуло маски. Якщо ситуація не зміниться, років через п'ять білоруський націоналізм може зрівнятись у своїй крайності з українським", - запевняє керівник інтернет-порталу "Імперія" Юрій Баранчик.

"21 січня міністр транспорту і комунікацій Білорусі Михайло Журавков заявив, що найближчим часом викладання історії та географії російською мовою в школах буде заборонене", - в характерній російської істерії манері перефразувало слова чиновника інформаційне агентство "Regnum".

"Експерт: Білоруська влада остаточно скинули маски: ставка на радикальний націоналізм", - такий заголовок ця агенція висновила з висловлювання білоруського міністра-освітянина 23 січня..

В іншій статті того ж дня журналістка "Regnum" Алла Бронь пише: "І ось ми бачимо перейменування Вітчизняної війни 1812 року в "російсько-французьку", знищення написів російською мовою, банери "со смаком мовы" на вулицях, пропаганду вишиванок та інші національні вишукування". Авторка лякає читачів, що білоруська влада скоротить соціальний бюджет крани для того, щоб направити гроші на розвиток білоруської мови. "І замість великої російської мови, якою зараз володіють усі білоруси, у них залишиться тільки "мова", якою можна висловити думки не складніші, ніж "принеси сала" або "йди, випаси корову", - глузує працівниця видання.

Ще через 2 дні, 25 січня, Regnum публікує статтю: "Україна пройдена, на черзі Білорусь: як ЄС ізсередини підриває країни колишнього СРСР". Невдоволення викликає документ, який потрапив у руки журналістам, де "на 44 аркушах презентації розповідається, як правильно оформляти проект і подавати заявку, щоб отримати грант. Всього за програмою інструменту буде виділено 5,5 млн євро", - обурюються у статті без автора.

 

ЩО ВАРТО ЗНАТИ ПРО АГЕНТСТВО REGNUM

На його сайті сказано, що це "Федеральне інформаційне агентство, що поширює новини Росії та суміжних держав".

Однак навіть у Вікіпедії, в тому числі й у її російському розділі, розповідається про численні невдоволення роботою "журналістів" цього агентства.

Наприклад: "Естонська поліція безпеки і деякі прибалтійські журналісти звинувачували агентство в політизованості й у тому, що воно є знаряддям політичного впливу Росії на країни колишнього СРСР".

"Regnum" активно захищав політику Кремля під час російсько-грузинської війни, дає однобічну інформацію про процеси в Молдові, Україні та в інших місцях, а питання співвітчизників використовує як прикриття для просування політичних інтересів Росії", - писала латвійська журналістка Інара Мурнієце.

А в редакційній статті естонської газети "Postimees" агентство просто називають "агентом впливу Росії, відомостям якого не варто довіряти".

Подібне стверджували критики в Татарстані: "інформацію про татар і Татарстану агентство, в основному, проявляє з негативного боку і часто перекручує факти".

Головний редактор газети "Безнең гәҗит" назвав агентство "відоме своєю татарофобією".

Починаючи з 2011 року агентство потрапило в немилість і в Туркменістані. За повідомленням Міністерства закордонних справ Туркменістану дипломати тієї країни неодноразово висловлювали своє неприйняття агентства, стверджуючи, що воно "систематично поширює недостовірну, необ'єктивну інформацію".

Головному редактору "Regmum" Модестові Колєрову заборонено в'їжджати в деякі країни ЄС.

Тим часом на батьківщині "Regnum" - переможець Всеросійського конкурсу засобів масової інформації на краще висвітлення теми міжетнічної взаємодії народів Росії і їх етнокультурного розвитку "СМИротворец-2008".

 

×