Мова тоді є мовою, коли нею можуть послуговуватися всі галузі наук і всі жанри літератури. Так спрощено можна пояснювати різницю між мовою й діалектом на найбільш побутових рівнях.

У першій третині ХХ століття до питання, чи є українська зручною для всіх сфер науки, підходили з більшим розумом, ніж зараз. Розроблялася українська термінологія, розвивалися інститути, які працювали над випуском ґрунтовних видань словників, підручників та енциклопедій. У 30-х роках – разом із арештами, закриттям і переформатуванням основних наукових установ, сумнозвісною уніфікацією словників російської та української мов – ситуація докорінно змінюється.

Дійшло до того, що в цьому семестрі лише один предмет провадиться українською, та й то виключно лекційний матеріал.

Якось ми розговорилися з братом, який навчається в Київському політехнічному інституті, про дисципліни, які в нього викладають. Мені як гуманітарію було важко зрозуміти їхню специфіку, але не так уже й складно помітити, що ось уже котрий рік поспіль українську викладачі тамтешнього Інституту телекомунікаційних систем вживають все рідше. Дійшло до того, що в цьому семестрі лише один предмет провадиться українською, та й то виключно лекційний матеріал.

Чи нормальне таке явище для одного з найкращих ВНЗ країни? Яка специфіка викладання залежно від факультету? І чи дійсно все так погано в мовному питанні?

Юлія Дідусенко, 25 років, факультет електроніки

- В аспірантурі, де більшість предметів загальних, все викладалося українською. Лише українською читали викладачі з фізико-математичного факультету.
Ми в себе просили викладати російською, бо так було простіше всім. Я, наприклад, вчилася в російськомовній школі, відповідати можна було будь-якою мовою. Зараз побільшало перевірок. Викладачі казали, що зараз переходять на лекціях на українську. Мені немає різниці, якою мовою викладають, лиш би якісно та цікаво.

Іванна Свистун, 21 рік, Факультет менеджменту та маркетингу

- За 5 років навчання лише один викладач читав лекції по-російськи. Десь у 2007-му звернули увагу на викладанні саме державною мовою. Згодна, більшість у повсякденному житті спілкуються російською. Тож деякі викладачі обґрунтовували свою ламану українську тим, що раніше викладали іншою мовою.

На початку курсу викладачі уточнюють, якою мовою студенти краще сприймуть матеріал. А оскільки в КПІ значна кількість студентів з центральної та західної України, то вибір падає саме на українську. На нашому факультеті взагалі мовної проблеми немає.

Іван Пирог, 23 роки, Інститут енергозберігання та енергоменеджменту

Пропорційно десь 75% дисциплін російською викладали і 25 – українською. Може, менше. Виключно державною читали мову, історію, ще кілька предметів, де викладачі були фанатами української. Я бачу дві причини. По-перше, старі викладачі, які не знають української. У мене гірські роботи читав дідусь за 80, який народився у Вологодському краю. Українською не говорив взагалі, але предмет свій знав чудово. По-друге, відсутність нормальної україномовної спеціальної літератури. Останнє не виправляється, бо а) важко, б) дорого, в) нікому. Така ж ситуація на факультеті менеджменту, у військовому, може, ще на зварювальному. Найбільш україномовні, певно, гуманітарні факультети.

Микита Метлицький, 20 років, факультет менеджменту та маркетингу

У нас все викладається українською, виняток – максимум пару викладачів. Справа в тому, що нам подається більше теорії, а російська переважає на тих факультетах, де переважає практика й величезна кількість наукових термінів, що зародилися ще в радянські часи абощо. А взагалі, все йде з загальних проблем. Більшість переходить на російську, соромиться рідної ж мови, погано її вчить, а десь її ще й погано викладають. У нас вчаться також іноземці, яким російську буцімто легше вивчити, ніж українську. Все це впирається знову – в політику. Здається, що розмовляти українською вже мало не подвиг чи якесь диво. Це повна маргіналізація.

Ігор Шумейко, 24 роки, 2012 року закінчив факультет електроніки

Відсоток предметів, де викладали українською, на перших двох курсах був десь 20%, далі – 5-10%. Перекладів спеціалізованої літератури немає, на російській більшість матеріалів вже застаріла. Я вважаю, що краще було б на останніх курсах викладати англійською – максимальна база актуальних знань.

Катерина, 23 роки, 2012 року закінчила видавничо-поліграфічний інститут

У мене було точно 5 предметів українською (література, правопис, документознавство, літературне редагування та правова організація видавничого бізнесу). Ще кілька – лекції українською, коментарі російською. Решта російською. Але все ж не думаю, що можна говорити про тотальну російськомовність, бо були ще зайшлі соціологи-економісти-політологи-ОБЖ. Це не політика, а якість кадрів. Молоді кіси, які викладають верстку та іншу "інформатику", мало підпорядковані завкафедрі, яка нічого не розуміє в їхніх предметах, старі бізони просто тут ще з "совка" і розмовляють, як звикли. Всім пофіг, якою мовою викладають, бо навіть редагували, як вийшло на практиці, переважно російською.

Анастасія Васенко, 22 роки, факультет прикладної математики

- Про викладання сказала б, що 50 на 50. Українською читаються майже всі основні предмети, фундаментальні, як математика, дифрівняння, чисельні методи. По-російськи читають програмування і всіляке нецікаве. Не переходять на українську лише через звичку, як викладачі похилого віку. Молодих мало, але всі вони читають українською, а дехто англійською. Зазвичай, якою мовою розмовляєш із лектором, такою й дають відповідь.

Олександра, 19 років, Видавничо-поліграфічний інститут

- Я вчуся на спеціальності "Технології друкованих видань". Більшість дисциплін у нас на сьогодні подається українською. Те, що це може бути суржик, я не враховую. Часто підлаштовуються під мову студентів. Зазвичай російськомовні викладачі приходять з інших факультетів. Наш інститут виглядає зараз досить проукраїнськи орієнтованим.

Віталій Івасенко, 24 роки, закінчив приладобудівний факультет

- Викладання іде більше російською мовою, але ця різниця не велика – відсотків у 20. Відчутний брак матеріалів: книжок більше російською, виданих ще за часів СРСР. Тобто хоч лекції і почнуть викладати українською, але самостійна робота з оволодіння знаннями в бібліотеці проводиться все тією ж російською. Українська має менше технічних термінів у порівнянні.

Юлія Соболевська, 22 роки, Інститут прикладного системного аналізу

- У магістратурі російською викладали десь до 70% предметів. Скоріш за все, професори ще старої школи. На першій лекції питали, чи ми не проти російської. Стали готувати більше доповідей, тому тут вже справа кому якою легше. Ще наостанок вплинуло те, що прийняли закон про мови, тому всі взагалі розслабилися. На бакалавраті, як правило, лекції читались українською, практики – російською. У нас факультет ректора КПІ, тому загалом за мовою слідкують більше. На перших курсах, коли мали десь 8 різних математик, вчилися по російськомовній класиці, українського варіанту не існує й досі. На мою думку, в технічному плані українська мало пристосована до викладання. Якось нам потрібно було перекласти з англійської на українську частину доповіді про розподілені інформаційні системи. Потім мали викласти на вікіпедію. Ми просто не змогли з цим нормально впоратися, бо нема відповідних термінів. Викручувалися, використовуючи англійський варіант, написаний кирилицею.

×