У багатьох релігіях віталося заподіяння собі тілесної шкоди. Таким чином віруючий нібито міг очиститься від порочних думок і гріхів.
Багато індуїстів з міста Дурбан (Південна Африка), практикуючі ходіння по розжареному вугіллю, носили сандалі "з цвяхів" – по ним можна було впізнати побожну людину.
"Індійські містики сказали б, що завдяки самокатуванню душа, проходячи через стан трансу, коли тіло несприйнятливе до болю, досягає вищого ступеня існування, яке лежить між цим світом і Абсолютом", – писав Мелвілл Четер у статті "Під владою Південно-Африканського Союзу" в квітневому номері журналу за 1931 рік.
До того ж утикані цвяхами сандалі робили ступні більш грубими, і було легше ходити по розпеченому вугіллю, від якого виходив такий жар, що "глядачам доводилося затуляти обличчя". Чэтер писав: "Звичайно, підошви людей, що лежали на землі в знемозі після здійснення ритуалу, були всі в золі, але на них не було опіків".
5 
35413
Коментарі