12 квітня в місті Ладижин Вінницької області мав відбутися суд у справі 28-річного Віталія Левченка та 27-річного Андрія Мельниченка. Їх звинувачують у завданні тілесних ушкоджень співробітникам міліції та опорі під час затримання. Засідання перенесли.

Чоловіки неофіційно працювали на будівництві у Ладижині. Левченко протягом п'яти місяців був бригадиром, Мельниченко — два тижні працював маляром. Загалом роботодавець їм заборгував 15 тис. грн.

— Мы с начальством стройки договорились, что придем забрать часть зарплаты, — згадує Віталій Левченко. Він у джинсах та сірій кофті. — Виявилося, що керівництва немає на місці. Вирішили почекати в кімнаті прораба. Але охоронці викликали міліцію. Приїхали троє і давай нас виштовхувати. Ми пояснювали: "Хлопці, зараз зателефонуємо і вам пояснять, що ми не просто так сюди прийшли, ми домовлялися".

— У Віталіка був мобільний у руці, — долучається до розмови Андрій Мельниченко. — Але ніхто не слухав. Його вдарили кийком по голові, нас запхали в машину й відвезли у відділення. У наручниках Віталіка поклали на підлогу й наступили на руку, зламали її. Кийком били по пальцях, два теж зламали. Били доти, поки Віталя не знепритомнів. Я кричав: "Що ви робите? Покалічите його". Одливали водою. Потім хотіли, щоб ми підписали документи, що були п'яні.

Чоловіки подали заяву до Ладижинської і Тростянецької прокуратур. 20 лютого 2013 року прокурор Тростянецького району закрив справу через відсутність складу злочину. Міліціонери подали зустрічний позов.

— Тепер міліціонери хочуть публічних вибачень, — пояснює Віталій. — У нашому місті міліція робить, що хоче. Вони відчувають безкарність і ведуть себе, як боги.

×