— Над Грабово местные видели вспышку и слышали два взрыва. Затем на село начали падать железо, одежда и тела погибших, — розказує 29-річна Ірина Прокаєва з міста Торез на Донеччині.
У селі Грабове живуть її мати й бабуся, які стали очевидцями авіакатастрофи Боїнга 777. Терористи збили 17 липня пасажирський літак, що прямував із голландського Амстердама в столицю Малайзії — місто Куала-Лумпур. На борту були 298 осіб, з них 80 дітей. Всі загинули.
— Люди не розуміли, що відбувається, — продовжує Ірина. — До вибухів і пострілів, запаху диму та горілого тут звикли. Але коли з неба полетів закривавлений одяг, всім стало не по собі. Тіла падали, як ляльки. Спочатку йшов густий чорний дим. Вогню не було. А коли сонце зайшло, в полі почало горіти. Сусіди перешіптуються, що терористи там спалюють докази. Якби літак впав на село, жертв могло бути набагато більше.
Дехто з місцевих сміявся і знімав стовп диму на мобільний, — додає. — Всі думали, що збили українських солдатів, які летіли на ротацію. Трупного запаху, про який розказував Гіркін (диверсант, громадянин Росії, лідер терористів Ігор Гіркін. — "ГПУ"), не було чути.
— Тіла не встигли розкластися, бо вранці наступного дня у Шахтарський район приїхали рятувальники, — продовжує Ірина. — В нас того дня було не дуже спекотно. Але трохи вітряно. Запах паленого рознісся по селу.
Місцеві пішли оглядати поле, але терористи не підпускали до тіл та уламків літака. Лежало багато дитячих трупів. Поле встелене металом. На людських городах валяються дитячі іграшки і розмальовки, аптечки, подушки, валізи, розсипані пазли та дитячий конструктор. Сусідка знайшла жіночу сумочку з косметикою для немовлят. На соняшниках висять футболки і штани, розкидані жіночі туфлі й кросівки. Одяг падав окремо від тіл. Мабуть, тому деякі загиблі оголені й босі. Мама бачила труп хлопця в кедах і майці, а також чоловіка в носках без штанів. У селі розкидані бляха від літака, поламані стільці, на спинках яких розбиті дисплеї.
— Мне приходилось видеть много трупов, но такого на моей памяти не было, — розказує донеччанин 32-річний Володимир. Він рятувальник, працює на місці аварії. 18 липня був на пошукових роботах у Шахтарському районі.
— На траві в одному кутку села знайшли дитячу ніжку, в іншому — тіло жінки, досі прив'язане паском безпеки до крісла. Людські рештки перемішалися з травою і землею.
На місці працюють понад сотня рятувальників. За нашою роботою постійно спостерігають терористи. Без них не можна і кроку зробити. Колеги працюють також у сусідніх населених пунктах Стрюкове і Розсипне. Водолази досліджують дно Грабовського водосховища. Прочісуємо поля — частина тіл упала в соняшники. Знайшли дві чорні скриньки, але їх забрали терористи. Більшість мають кавказьку зовнішність, говорять російською з акцентом.
— Багато питань залишаються без відповідей, бо до нас на місці теракту хтось побував, — пояснює Володимир. — Тіла пересунуті, деякі прикриті. А нам для повного аналізу треба знати, як вони лежали, як розлетілися уламки літака після падіння.
Місцеві знаходять порожні валізи. Одяг міг вивалитися з багажного відділення. Також розповідають, що речі загиблих розібрали мародери.
— Не можу сказати напевно, що терористи чи місцеві там мародерствували. На багатьох трупах позалишалися обручки та інші прикраси, — каже рятувальник. — До нашого приїзду терористи позбирали документи. В них була пачка паспортів. Через те, що поруч із тілами нема документів, а деякі дуже понівечені, загиблих доведеться ідентифіковувати. Санітарною авіацією їх доправлять у Харків, де працюватиме генетична лабораторія. Туди планують відвозити з Києва родичів загиблих іноземців для упізнання.
"Попросіть бойовиків віддати тіла"
— По телефону Річарда хтось відповів, — розповідає 53-річний Саймон, батько студента-британця 20-річного Річарда Мейна. — Дружина просила подзвонити, бо думала, що нам хочуть віддати телефон — там були фотографії і відео. Коли ми знайшли жінку, яка говорить російською, і подзвонили втретє, на тому кінці вимкнули мобільний. Дружина досі не розуміє, що ніхто й не збирався нам його віддавати. З банку зателефонували, що всі картки заблокували. Почули по новинах, що на місці аварії були мародери. Але в сина небагато грошей. Не впевнений, що була навіть тисяча фунтів.
Річард кілька разів відкладав поїздку. Поїхав, бо дівчина організовувала вечірку.
— Це доля. Він змінював дату десь чотири рази, — додає Саймон. — Від цього ще важче. Не маю сумнівів, що винен Путін. Навіть якщо не він натискав кнопку, то спонсором цього теракту є Росія.
Представники авіакомпанії не кажуть, коли батьки зможуть забрати тіло.
— Розумію, що у вашій країні війна, але нам треба гідно попрощатися. Він був талановитим хлопчиком. Труну з тілом для кремації ми дуже чекаємо, — говорить батько.
— Тіла пролежали три дні на спеці, — говорить родичка загиблої родини Гоїс із Малайзії. — Моя сестра з 2-річною донькою і чоловіком поверталися з відпустки в Європі. Представник авіакомпанії каже, що про традиційний похорон не може бути й мови. Українські рятувальники передали: тіло дівчинки Каїли ціле, про її батьків поки що не знаємо. Показували сюжет, де трупи нарешті вантажать у холодильники. Терористи закривають носи і роти, щоб не блювати. Зараз єдине, що хочемо, провести гідно в останню путь близьких. Попросіть бойовиків віддати тіла.
5 
35413
Коментарі